Карл Сміливий: биография

Імперські амбіції

Бажаючи приєднати до Бургундії Ельзас і Лотарингію і звести її на ступінь королівства, Карл йшов у своїх честолюбних задумах ще далі: при почалися переговорах про шлюб його єдиної дочки Марії з сином імператора Фрідріха він ставив умовою згоди свого на цей шлюб обрання своє в римські королі, мріючи і про імператорської короні в майбутньому; але недовіра до зростала могутність Бургундії з боку Франції, Швейцарії та Північній Італії завадило тоді здійсненню цього плану. У 1473 році архієпископ Кельнський Рупрехт, обмежений у своїй владі сеймом, звернувся за допомогою до Карла, який прийняв цю пропозицію, сподіваючись підкорити своїй владі прирейнские міста; але стійкий опір міста Нейса (1474-1475) і наближення імператорського війська змусило Карла відступити. Незадовго перед тим Сигізмунд, ерцгерцог австрійський, заклав свої ельзаські володіння Карлу, який поставив над ними жорстокого фогта.

Війна з Лотарингією і швейцарцями

Людовик XI, що боявся тепер сам воювати з Карлом, влаштував «вічний мир» між Габсбургами і швейцарцями, запевнивши останніх в намірі Карла придушити їх свободу, а Сигізмунда забезпечив грошима для викупу закладених маєтків. Карл зволікав з їх поверненням; пригнічені ельзасці, впевнені в допомозі швейцарців, прогнали бургундський гарнізон і стратили засудженого надзвичайних судом фохта (Гагенбаха). Розгніваний Карл напав на Лотарингію, опанував її столицею Нансі і рушив через Юру проти швейцарців. Так почалися Бургундські війни, що призвели до краху герцогства. Доля зрадницькому захопленого гарнізону, почасти повішеного, почасти втопленого в Невшательськоє озері, надихнула швейцарців, і їх удвічі слабка військо в битві під Грансоном (1476) завдало повну поразку бургундцам. Переможцям дісталася вся чудова артилерія Карла і його чудовий табір, повний скарбів, поголос про яких ходила по всій Європі. Ця поразка не відучило Карла від самовпевненості; в битві з швейцарцями під Муртеном (1476) він отримав ще більш важкий удар. Не тямлячи себе від люті, Карл відкидав будь-яке посередництво і втретє виступив проти загартованого в боях ворога.

Смерть у Нансі

Здійснюючи останні зусилля, Карл сформував нову армію і 22 жовтня обложив місто Нансі. На допомогу обложеним поспішила армія лотарінгцам і їхніх союзників - австрійців, ельзасці, французів і швейцарців (до 20 тис. чоловік). Втративши багато солдатів з-за сильних холодів, але не зважившись зняти облогу з знаходиться на межі здачі голодуючого міста, Карл вирішив прийняти бій.

5 січня 1477 на зледенілих полі неподалік Нансі військо Карла зазнало страшної поразки, почасти обумовлене зрадою італійського кондотьєра Кампобассо. Майже всі бургундське військо було перебито або взято в полон, Карл Сміливий був убитий. Його обморожене, голе й понівечене тіло виявили кілька днів по тому в сусідній річці. Голова Карла була розколота алебардою, на животі і попереку були сліди від численних ударів копій, а обличчя було настільки спотворене дикими тваринами, що лише особистий лікар зміг упізнати його з бойових шрамах.

Могила Карла Сміливого знаходиться в церкві Богоматері в Брюгге.

Спадщина

Після смерті Карла, не залишив синів, його наступницею стала 19-річна дочка Марія Бургундська. Незабаром його великі володіння, виснажені війнами, де-факто припинили існування як суверенна держава, будучи поділені між Людовіком XI і чоловіком Марії, імператором Максиміліаном I.

Сайт: Википедия