Наши проекты:

Про знаменитості

Костянтин Карандєєв: біографія


Костянтин Карандєєв біографія, фото, розповіді -
День народження 05 червня 1907

Біографія

Народився 5 червня 1907 в селі Підлогове (нині Сараєвський район Рязанської області). Закінчив Ленінградський політехнічний інститут (1930). Науковою роботою зайнявся ще будучи студентом (перша наукова робота - «Флора і фауна міських водойм»). З 1936 працював викладачем.

Під час Великої Вітчизняної війни був одним з керівників ВНИИМ ім. Д. І. Менделєєва (до 1942 року) та Московського державного інституту мір і вимірювальних приладів (до 1944). За наукову роботу, спрямовану на оборону блокадного Ленінграда був нагороджений бойовою медаллю «За оборону Ленінграда».

Після війни Костянтин Карандєєв працював у Львівському політехнічному інституті (заступник директора, декан факультету, завідувач кафедрою і керівник лабораторії) і в київському Інституті машинознавства і автоматики (нині - Фізико-механічний інститут ім. Г. В. Карпенка) АН УРСР (завідувач науковим відділом). У Львові підготував докторську дисертацію, створив наукову школу, підготував десятки кандидатів технічних наук і багатьох інженерів. За свою роботу у Львові він отримав почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки УРСР» і обраний в члени-кореспонденти АН УРСР.

Костянтин Карандєєв був одним з організаторів Сибірського відділення АН СРСР у Новосибірську. У 1958-1967 був першим директором Інституту автоматики і електрометрії Сибірського відділення Академії наук СРСР, який організував разом з групою своїх учнів з Львівського політехнічного інституту. C 1965 по 1969 рік працював головним редактором організованого ним журналу «Автометрія».

Помер 21 вересня 1969 у Львові (УРСР), похований на Личаківському кладовищі.

Нагороди

За свою роботу К. Карандєєв був нагороджений орденом Леніна (за участь у створенні Сибірського відділення АН СРСР нагороджений орденом Леніна) і медалями.

Твори

К. Карандєєв - автор п'ятнадцяти монографій та навчальних посібників, атакож більше 200 наукових статей і винаходів. Основні роботи:

  • Напівпровідникові випрямлячі у вимірювальній техніці, Київ, 1954.
  • Мостові методи вимірювань, Київ, 1953.
  • Методи електричних вимірювань, М. - Л., 1952.
  • Спеціальні методи електричних вимірювань, М. - Л., 1963.

Комментарии

Сайт: Википедия