Антіох Кантемир: биография

Сатири

У 1729 році з'являється його перша сатира, «На Хуля вчення». Сатира мала потужний політичний підтекст - після смерті Петра I багато хто в Росії виступали проти розпочатих ним перетворень. Сатира отримала високу оцінку Феофана Прокоповича.

n

n

Гордість, лінощі, багатство - мудрість здолало,
nНевежество знання вже місці оселився;
nТо під митрою пишається, у шитому плаття ходить,
nОно за червоним сукном судить, полиці водить.
nНаука обідрана, в шматках обшита,
nз всіх шляхетних будинків з лайкою збита.

n

n

Всього Кантемир склав 9 сатир, останні 4 - за кордоном. У них, слідуючи традиції просвітництва він повчає «що таке добре, а що таке погано», викриває вади, як громадські, так і людські. Літературну діяльність Кантемир розглядає як свій громадянський обов'язок: в передмові до другої своїй сатирі він пише: «На останній же їх питання, хто мене суддею поставив, Відповідаю: що все, що я пишу, - пишу за посадою громадянина, відбиваючи все те, що співгромадянам моїм шкідливо бути може ».

Внаслідок своєї злободенності, сатири Антіоха Кантеміра не видавалися за його життя, хоча добре були відомі в списках. Перше видання його сатир, переведених на французьку мову, вийшло в 1749 році в Лондоні. У Росії його сатири вперше були видані тільки в 1762 році, тобто через 18 років після смерті автора.

Переклад Фонтенеля

1729 і 1730 були роками найбільшого розквіту таланту та літературної діяльності Кантеміра. Він не тільки написав у цей період свої найбільш видатні сатири (перші три) але й переклав книгу Фонтенеля «Розмови про безліч світів», забезпечивши її докладними коментарями. Переклад цієї книги склав свого роду літературна подія, тому що висновки її докорінно суперечили забобонною космографії російського суспільства. При Єлизаветі Петрівні вона була заборонена, як «противна вірі та моральності».

Вірші

Крім того, Кантемир переклав кілька псалмів, почав писати байки, а в присвятах своїх сатир проклав шлях пізнішим знаменитим укладачам од, причому, проте, не скупився на сатиричні зауваження для з'ясування тих надій, які російська «громадянин» покладає на представників влади. Такий же характер мають і його байки. Він же вперше вдався до «езопівської мови», говорячи про себе в епіграмі «На Езопа», що «не прям будучи, прямо все говорить знаю», і що «багато дум виправив я, навчаючи правду хибно».

Віршування Кантеміра

У своїх творах Кантемир використовував силабічний вірш, який після роботи Ломоносова «Лист про правила російського віршування» (1739) поступово поступився місцем силабо-тонічного віршування. Кантемир активно брав участь у дискусіях про методи віршування, написавши в 1743 році «Лист Харитона Макентіна до приятеля про складання віршів російських», в якому він захищав силлабическое віршування. Ця робота була опублікована вже після смерті поета у 1744 році.

Бібліографія

До зборам його творів, що вийшло під редакцією П. О. Єфремова, прикладена біографія Кантеміра, склав яку В. Я . Стоюнін. Є грунтовна критична стаття про Кантемир Дудишкін, вміщена в «Современнике» (1848). Звід всього написаного про Кантеміра і спроба самостійного висвітлення його політичної та літературної діяльності у Сементковского: «А. Д. Кантемир, його життя і літературна діяльність »(Санкт-Петербург, 1893 р.; біографічна бібліотека Ф. Ф. Павленкова) і« Родоначальник нашої викривальної літератури »(« Історичний Вісник », березень, 1894). Сатири Кантеміра переведені абатом Венуті на французьку мову) «Satires du pr. Cantemir », 1746) і Шпількером на німецький (« Freie ?bersetzung der Satiren des Pr. Kantemir », Berlin, 1852).

У 2004 році опублікований складений Кантеміром і залишався в рукописі російсько-французький словник, що є важливим джерелом з історії російської мови XVIII століття.

Твори

• Збори віршів. - Л.: «Радянський письменник», 1956.

Антіох Кантемир в мистецтві

• Антіох Кантемир є одним з героїв історичного роману Валентина Пікуля «Слово і Дело ».

Сайт: Википедия