Про знаменитості
Оскар Акрамовіч Кайбишев: біографія
День народження 28 березня 1939
російський вчений-фізик, засновник і директор Інституту проблем надпластичності металів
Біографія
Оскар Акрамовіч Кайбишев народився в татарській родині в 1939 році в Москві.
У 1962 році Кайбишев закінчив Московський інститут сталі і сплавів. З 1962 року працював на Уфімському моторобудівному заводі. У 1967 році захистив кандидатську дисертацію. З цього ж часу працював в Уфімській авіаційному інституті. З 1969 року працював завідувачем кафедри в тому ж інституті. У 1974 році захистив докторську дисертацію. C 1987 року був директором Інституту проблем надпластичності металів АН СРСР (АН РФ). У 1991 - 1994 році був Президентом АН Башкортостану.
Кайбишев є фахівцем в галузі фізики міцності і пластичності, конструкційних матеріалів, технології проблем формоутворення матеріалів. У ході досліджень встановив універсальність явища сверхпластической течії для будь-яких промислових сплавів, включаючи інтерметаліди та кераміки, і розвинув фізичну теорію надпластичності.
Суд
У січні 2005 року Управління ФСБ по Республіці Башкортостан пред'явило Кайбишеву звинувачення в передачі технологій подвійного призначення Південної Кореї. З цього часу він був відсторонений від посади директора НДІ. 9 серпня 2006 Верховний суд Республіки Башкортостан визнав його винним і засудив до 6 років позбавлення волі умовно, а також на 3 місяці до позбавлення права займати керівні посади і до штрафу в розмірі 3518 тисяч рублів на користь Інституту проблем надпластичності металів.
За словами Кайбишева, під час проведення розслідування оперативники ФСБ навесні 2003 року вилучили із сейфа інституту векселя на суму в кілька десятків тисяч доларів, які потім перевели в готівку. Відбувся суд, в результаті якого майор ФСБ Ареф'єв був засуджений за крадіжку, отримавши п'ять років умовно.
Роботи
- Явище освіти в полікристалах нерівноважних кордонів зерен при поглинанні ними граткових дислокацій
- 350 наукових праць, у тому числі 5 монографій
- 150 винаходів.
Нагороди
- Орден Трудового Червоного Прапора (1980)