Ежен Йонеско: биография

прийшов до Шуберу поліцейський змушує його шукати Мало, так як Шубер дав зрозуміти, що він був знайомий з цим самим (або іншим) Мало. Цей же поліцейський співвідноситься з батьком Шубера, що персоніфікує совість. Герой «піднімається» у своїх спогадах, підіймаючись на піраміду стільців на столі, падає; в пантомімі він опускається в глибини своєї пам'яті, а щоб «закрити» в ній дірки, він жує незліченні скибки хліба ...

Існують різні тлумачення цієї дивовижної клоунади. Серж Дубровський, а за ним і Ешлін розглядають п'єсу як змішану формулу фрейдизму та екзистенціалізму, а історію Шубера - як абстрагований «універсальний» тезу: людина - ніщо; вічно в пошуках самого себе, зазнаючи нескінченні перетворення, він ніколи не досягає справжнього реального існування. Інші бачать у «Жертви боргу» злий пародію на реалістичний і психологічний театр. Треті рекомендують взагалі не приймати думок Йонеско всерйоз, так як він, можливо, пародіює тут і Фрейда і Сартра і самого себе.

Жан-Поль Сартр так характеризує творчість Ежена Йонеско:

n

Народжений поза Францією, Йонеско розглядає нашу мову немов на відстані. Він оголює в ньому загальні місця, рутину. Якщо виходити з «Лисої співачки», то виникає дуже гостре уявлення про абсурдність мови, настільки, що не хочеться більше розмовляти. Його персонажі не розмовляють, а імітують у гротескному ключі механізм жаргону, Іонеско «зсередини» спустошує французьку мову, залишаючи тільки вигуки, вигуки, прокляття. Його театр - це мрія про мову.

n

В одному з листів 1957 драматург розповідає про свій шлях до слави: «Минуло сім років з того моменту, коли в Парижі зіграли мою першу п'єсу . Це був скромний успіх, посередній скандал. У моєї другої п'єси провал був трохи більш гучним, скандал кілька побільше. І тільки в 1952 р., у зв'язку зі "Стільці" події почали приймати більш широкий розворот. Кожен вечір у театрі були присутні вісім чоловік, досить незадоволених п'єсою, але викликаний нею шум був почутий значно більшою кількістю людей в Парижі, у всій Франції, він долетів до самої німецької кордону. А після появи моїх третьої, четвертої, п'ятої ... восьмий п'єс слух про їх провалах став поширюватися гігантськими кроками. Обурення переступило Ла-Манш ... Перейшло в Іспанію, Італію, поширилося в Німеччині, переїхав на кораблях до Англії ... Я думаю, що якщо неуспіх буде поширюватися таким чином, він перетвориться на тріумф »

Найчастіше герої Ежена Йонеско - жертви узагальнених, ілюзорних уявлень, бранці смиренного, законослухняного служіння обов'язку, бюрократичній машині, виконавці конформних функцій. Їх свідомість знівечене образованщиной, стандартними педагогічними уявленнями, меркантильністю і святенницькою мораллю. Вони ізолюють себе від реальності примарним благополуччям споживчого стандарту.

n

n

Чи можуть література і театр дійсно відобразити неймовірну складність реального життя ... Ми переживаємо дикий кошмар: література ніколи не була такою ж потужної, гострою, напруженою, як життя, а сьогодні й поготів. Щоб передати жорстокість життя, література повинна бути в тисячу разів більш жорстокою, більш жахливою.
Nне раз в житті мене вражала різка зміна ... Починають часто-густо сповідувати нову віру ... Філософи і журналісти ... приймаються порозмовляти про «істинно історичному моменті» . При цьому присутній при поступовій мутації мислення. Коли люди перестають розділяти вашу думку, коли з ними більше неможливо домовитися, створюється враження, що звертаєшся до потворам ...

n

n