Про знаменитості
Патріарх Алексій I: биография
Під час війни, в період блокади Ленінграда залишався в місті, здійснював літургії і молебні, проповідував, підбадьорював і втішав віруючих. У будні дні, часто без диякона, сам причащав і читав поминання. Постійно звертався з патріотичними посланнями до своєї пастви.
4 вересня 1943 був разом з митрополитами Сергієм (Страгородського) та Миколою (Ярушевичем) на зустрічі зі Сталіним у Кремлі. Результатом зустрічі стала вказівка ??Сталіна про обрання Патріарха і дозвіл відкриття церковних навчальних закладів; партійним куратором церковної політики став В. М. Молотов, безпосереднім її провідником - полковник держбезпеки Г. Г. Карпов, який очолив Раду у справах Російської православної церкви при РНК СРСР.< / p>
8 вересня 1943 брав участь у соборі єпископів, котра обрала на Патріарший Престол митрополита Сергія. Був постійним членом утвореного при Патріарху Сергія Священного Синоду.
Патріарший Місцеблюститель і Патріарх
Місцеблюститель
Патріарх Сергій (Страгородський) помер 15 травня 1944 року. За його заповітом, складеним ще в жовтні 1941 року, Місцеблюстителем став Преосвященний Алексій.
У своєму листі 19 травня 1944 Голові Ради Народних Комісарів, Маршалу Радянського Союзу І. В. Сталіну, Місцеблюститель писав:
nnnn
n- Дорогий Йосип Віссаріонович!
nНашу Православну Церкву раптово спіткало важке випробування: помер Патріарх Сергій, 18 років керував Церквою.
nВам добре відомо, з якою мудрістю він ніс цей важкий послух; вам відома і його любов до Батьківщини, його патріотизм, який надихав його в переживається епоху військових випробувань. А нам, його найближчим помічникам, близько відомо і його почуття найщирішої любові до Вас і відданості Вам, як мудрому, Богопоставленному Вождю (це його постійне вираз) народів нашого великого Союзу. Це почуття виявлялося в ньому з особливою силою після особистого його знайомства з Вами, після нашого незабутнього для нас побачення з Вами 4 вересня минулого року. Не раз доводилося мені чути від нього, з яким теплим почуттям він згадував про це побачення і яке високе, історичне значення він надавав Вашому, найціннішого для нас, увазі до церковних потреб.
nЗ його кончиною Церква наша осиротіла. За заповітом покійного Патріарха мені судив Бог прийняти на себе посаду Патріаршого Місцеблюстителя.
nУ цей найвідповідальніший для мене момент життя і служіння Церкві я відчуваю потребу висловити Вам, дорогий Йосип Віссаріонович, і мої особисті почуття.
nУ майбутній мені діяльності я буду незмінно і неухильно керуватися тими принципами, якими відзначено була церковна діяльність покійного Патріарха: проходження канонам і принципам церковним - з одного боку, - і незмінна вірність Батьківщині та очолюваному Вами Уряду нашому, - з іншого.
NДіючи в повному єднанні з Радою у справах Російської православної церкви, я разом із заснованим покійним Патріархом Священним Синодом буду гарантований від помилок і невірних кроків.
nПрошу вас, глубокочтімий і дорогий Йосип Віссаріонович, прийняти ці мої запевнення з такою ж довіреністю, з якою вони від мене виходять, і вірити почуттям глибокої до Вас любові і подяки, якими одухотворені все, відтепер мною керовані, церковні працівники.
n
Чітко сергіанська позиція була висловлена ??і вПершому посланні Патріаршого Місцеблюстителя до Православної Російської Церквивід 28 травня:
Праця мій полегшується тим, що Святійший Патріарх ясно намітив шлях, по якому повинен піти той, кому довірено провід корабля церковного: це - суворе дотримання священним правилами церковним, вірність Батьківщині, нелицемірна, по повчанням Апостольському, покірність можновладців влади, яже є, за Апостолом, від Бога (Рим. 13,1).
n