Наши проекты:

Про знаменитості

Євген Михайлович Жуковський: біографія


Євген Михайлович Жуковський біографія, фото, розповіді - російський генерал, військовий губернатор Забайкальської області та наказний отаман Забайкальського козачого війська

російський генерал, військовий губернатор Забайкальської області та наказний отаман Забайкальського козачого війська

Біографія

Народився 11 серпня 1814 року в дворянській родині в місті Невель Вітебської губернії. Виховувався в 2-му кадетському корпусі, з якого випущений 16 грудня 1832 прапорщиком, з прикомандируванням до артилерійського училища. У 1834 році проведено в підпоручики; а в 1835 році переведений в 1-у Лейб-гвардії Артилерійську бригаду.

У 1839 році відряджений до Окремий Кавказький корпус. Прибувши за призначенням, вступив до загону генерал-ад'ютанта Граббе, який оперував у Північному та Нагірному Дагестані, з яким брав участь в експедиції в Чечню. Був у справах з горцями при урочищі Ахмет-Тала, при Буртунаг з численною зграєю Шаміля; при штурмі Сурсаевой вежі та взяття замку Ахульго. За бойові заслуги отримав звання штабс-капітани і удостоєний Найвищого благовоління. У 1840 році повернувся з відрядження з Кавказу і знову вступив у 1-у Лейб-гвардії артилерійську бригаду.

У 1844 році був призначений старшим ад'ютантом головного штабу діючої армії і чин полковника, а в 1847 році отримав посаду начальника 4-го відділення в Управлінні генерал-квартирмейстера армії. Під час Угорського заколоту брав участь при взятті Бартфельда, Еперіеша, каша, і в битвах при Вайцене і Дебрецені.

Ця кампанія принесла йому золоту шпагу з написом «За хоробрість» і австрійський орден Залізної корони 2-го ступеня. Після повернення до Росії, Євген Михайлович близько року перебував при управлінні генерал-квартирмейстера, в 1851 році переведений в Нарвський єгерський полк і прикомандирований для удосконалення в стройовій службі до зразкового піхотному полку, по закінченню ж строку прикомандирування, майже три роки (1852-1854) командував єгерським полком.

30 березня 1852 отримав звання генерал-майори, в 1854 році - призначений командувачем резервної бригадою 4-ї піхотної дивізії. Однак і тут служба його не була тривалою. Через два роки дивізія була призначена до розформування. Жуковський здав посаду і був зарахований до запасних військам. Незважаючи на останню обставину, він фактично залишався на дійсній службі і в продовженні чотирьох місяців брав діяльну участь у розформуванні дивізії, так само як і в закінченні справ 1-ї бригади, і лише 1 квітня 1857 відправився на проживання у Вітебську губернію, до свого рідного місто Невель.

Через чотири місяці Жуковський повернувся на службу, тільки вже не на військову - 7 серпня 1857 відбувся Найвищий наказ про причислення його до Міністерства внутрішніх справ. Трирічна служба в міністерстві внутрішніх справ була як би підготовкою до прийняття нової, дуже відповідальній посаді.

У 1860 році він був призначений військовим губернатором Забайкальської області, керуючим гражданскою частиною і наказним отаманом Забайкальського козачого війська. 30 серпня 1861 підвищений до генерал-лейтенанти і в 1863 році отримав орден св. Анни 1-го ступеня (імператорська корона до цього ордену була завітала в 1867 році); 11 вересня того ж року отримав своє останнє призначення - комендантом Новогеоргіївський фортеці. У 1870 році нагороджений орденом св. Володимира 2-го ступеня.

30 серпня 1881 проведений в генерали від інфантерії і незабаром був удостоєний ордена св. Олександра Невського. Помер в 1883 році.

Комментарии

Сайт: Википедия