Георгій Костянтинович Жуков: биография

n

«Думаю, що це була серйозна помилка Верховного, в подальшому спричинила необхідність проведення надзвичайно складною і кровопролитної Східно-Прусської операції»

n

У липні 1944 Жуков також координував дії 1-го Українського фронту, який завдавав ударів на Львівському, Рава-Руському і частиною сил на станіславському напрямках.

1945

На заключному етапі війни 1-й Білоруський фронт, керований маршалом Жуковим, провів спільно з 1-м Українським під командуванням Конєва Вісло-Одерську операцію (12 січня - 3 лютого 1945 року), в ході якої радянські війська звільнили Варшаву (17 січня 1945), розсікає ударом розгромили групу армій «А» генерала Й. Харпе і фельдмаршала Ф. Шернера. Втрати радянських військ у цій операції склали 193 215 чоловік.

З цього числа 1-й Білоруський фронт (1028900 чоловік) втратив 77 342 осіб (7,5%), в той час 1-й Український (1083800 чоловік) втратив 115 783 чоловік (10,7%), тобто в 1,5 рази більше.

Незважаючи на те, що фронт Жукова перейшов у наступ на два дні пізніше сусіднього 1-го Українського, темпи наступу 1-го Білоруського фронту настільки перевищили темпи наступу сусідніх двох фронтів, що це призвело до оголення флангів на 100-150 км з півночі і з півдня від передових частин фронту і який був змушений розтягуванню довжини фронту.

10 лютого - 4 квітня праве крило 1-го Білоруського фронту взяв участь у Східно-Померанський операції, втративши при цьому 52 303 осіб з 359 600 (14,5%). 2-й Білоруський фронт під командуванням Рокоссовського втратив при цьому 173 389 з 560 900 (30,9 %).

1-й Білоруський фронт закінчив війну участю в Берлінській операції, втративши при цьому 179 490 осіб з 908 500 (19,7%), у той час як 1-й Український фронт втратив 113 825 чоловік з 550 900 (20,7 %).

8 травня 1945 о 22:43 (9 травня 0 : 43 за московським часом) у Карлсхорсті (Берлін) Жуков прийняв від гітлерівського генерал-фельдмаршала Вільгельма фон Кейтеля беззастережну капітуляцію фашистської Німеччини і був призначений командуючим групою радянських військ у Німеччині.

Жуков і два Параду Перемоги

24 червня 1945 маршал Жуков прийняв Парад Перемоги Радянського Союзу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні, який відбувся в Москві на Червоній площі. Командував парадом маршал Рокоссовський.

7 вересня 1945 у Берліні біля Бранденбурзьких воріт відбувся Парад Перемоги союзних військ у Другій Світовій Війні (у парадному марші пройшли колони військ і бронетехніка берлінських гарнізонів СРСР, Франції, Великобританії та США), від Радянського Союзу парад приймав маршал Жуков. Командував парадом - англійський генерал-майор Нейрс (англ.Eric Paytherus Nares, комендант Британського Сектора в Берліні).

Період після Великої Вітчизняної війни

Після закінчення війни Жуков був призначений на посаду Головнокомандувача Групою військ у Німеччині. Він залишався на цій посаді менше року (до березня 1946 року), аж до призначення на посаду Головнокомандувача сухопутними військами.

Влітку 1946 року відбулося засідання Головного Військового Ради, на якому розглядалася справа маршала Жукова за матеріалами допиту Головного маршала авіації А. А. Новікова, заарештованого органами держбезпеки. Жуков був звинувачений в незаконному привласненні трофеїв і роздмухуванні своїх заслуг у справі розгрому Гітлера з особистою формулюванням І. В. Сталіна «привласнював собі розробку операцій, до яких не мав ніякого відношення». На засіданні практично всі вищі воєначальники, за винятком начальника Головного управління кадрів Ф. І. Голікова, висловилися на підтримку Жукова. Проте члени Політбюро звинуватили Жукова в «бонапартизму», за те, що вінвивів політвідділи зі складу сухопутних військ.