Про знаменитості
Цибен Жамцарановіч Жамцарано: біографія
бурятська радянський вчений, громадсько-політичний діяч, один з творців національної державності бурят
Біографія
Народився в 1881 році місцевості Судунтуй на території нинішнього Агінського округу в сім'ї Зайсан (старости) Хойт-Агінського родового управління.
Початкову освіту він отримав, закінчивши Читинське міське трикласне училище. Потім навчався в Санкт-Петербурзі в гімназії, заснованої Петром Бадмаєва. Проте через конфлікт, викликаного спробою примусити його до прийняття православ'я, був змушений залишити гімназію.
1898-1901 - студент Іркутської учительській семінарії. Тут, в Іркутську, Жамцарано робить перші спроби збору фольклорного матеріалу бурят. Згодом він писав:«Моя дитяча любов до всього народного, до старовини, епосу і шаманству продовжувала мене захоплювати сильніше і сильніше. Нарешті я не витримав, і з першого ж класу Іркутської учительській семінарії, тобто з 1898 року, розпочав свої пробні поїздки по алларскім і Кудинського бурятам, почав записувати і збирати все, що відносилося до епосу і шаманству ».
1901-1902 - вчитель Агінського парафіяльного училища.
З 1903 - вільний слухач Санкт-Петербурзького університету.
Об'їздив райони етнічної Бурятії з метою збирання фольклору.
З 1905 починає суспільно-політичну діяльність.
1907-1908 - лектор монгольської мови в Санкт-Петербурзькому університеті.
До 1917 багато подорожує по Монголії, працює при дворі правителя Богдо -геген.
1917-1918 - член Бурнацкома, голова Бурнацкома, комісар з нацделам Забайкальської області, викладач Іркутського університету.
У 1921 - заступник міністра внутрішніх справ Монголії, до 1932 працює на різних держпосади МНР.
У 1932 висланий з МНР в період «загострення класової боротьби».
З 1932 по 1937 працює в Інституті сходознавства АН СРСР в м. Ленінграді. На основі оригінальних джерел написав низку дослідницьких праць. Президія Академії наук СРСР присвоїв Ц. Жамцарано вчений ступінь доктора філологічних наук. Незабаром він був обраний член-кореспондентом АН СРСР.
У 1937 заарештований. Помер у 1942 в Соль-Илецкой в'язниці міста Орла.
У 1956 реабілітований.
Документи і цитати про Жамцарано
nnnСпецповідомлення М. І. Єжова І. В. Сталіну про арешт професора-монголоведов Ц. Ж. Жамсаран 28.03.1937
nШифровка № 56472. Цілком таємно
nСЕКРЕТАРЯ ЦК ВКП (б) тов. СТАЛІНУ
nУправління НКВД по Ленінградській області запросило санкцію на арешт професора монголоведов Жамсаран Цивен Жамсарановіча, що працює в даний час в Інституті сходознавства Академії наук у Ленінграді, і його найближчого учня, аспіранта Академії наук Мерго Гомбожан - сина великого монгольського князя.
nНа Жамсаран є наступні матеріали: проживаючи з 1932 року в Ленінграді, Жамсаран систематично групує навколо себе учнів монгол, обробляє їх у японофільском й антирадянському дусі.
nЗа матеріалами слідства заарештованої в Ленінграді групи бурят-монгольських студентів - Жамсаран викривається як керівник бурят-монгольського контрреволюційного центру, існуючого в Ленінграді, що ставить метою - повалення Радянської влади в Бурят-Монголії, ліквідація радянського впливу в Монгольської Народної Республіці, під японофільскім гаслом об'єднання всіх монгольських народностей в одну самостійну державу.
nЖамсаран проводить вербування серед учнів монгол у Ленінграді і направляє своїх агентів до Бурятії і Монголії з завданнями організації контрреволюційних повстанських осередків серед ламства і феодально-куркульських елементів.
nАктивним помічником у проведеній ЖАМСАРАНОМ роботі є аспірант Академії наук - Мерго Гомбожан.
nМатеріалами слідства у справі ліквідованого в Іркутську контрреволюційного повстанського панмонгольского центру підтверджується роль Жамсаран як ідеолога і безпосереднього керівника цієї організації в Бурят -Монголії.
nПрошу дозволити арешт громадян Монгольської Народної Республіки проф. Жамсаран і Мерго Гомбожана.
nНародний комісар внутрішніх справ СРСР
nГенеральний комісар держ. безпеки ЄЖОВ
nАП РФ. Ф. 3. Оп. 58. Д. 204. Л. 91-92. Оригінал. Машинопис.
nна першому аркуші є резолюція: «За арешт. Ст. "- Луб'янка: Сталін і Головне управління держбезпеки НКВД. Архів Сталіна. Документи вищих органів партійної та державної влади. 1937-1938. -М.: МФД, 2004
n
← предыдущая следующая →
Cторінки: 1 2