Про знаменитості
Єременко Петро Гаврилович: біографія
військовий льотчик
Біографія
З 1 січня 1906 року - служба на Балтійському флоті.
nЗа сімейною легендою капітан корабля, де служив Петро Гаврилович, посперечався і уклав парі зі своїм другом (іншим капітаном), що його унтер-офіцер Єременко за який час може навчитися літати. Петра Гавриловича послали вчитися і він полетів. Той, хто програв капітан дістав перлове намисто і зі словами «Це сімейна реліквія, я не можу його віддати» кинув його в море. Так Петро Гаврилович став льотчиком.
n
Далі виписка з послужного списку:
- За відзнаку при гасінні пожежі 12.06.1910 на газолінової міноноске № 7 нагороджений знаком відмінності орден Св. Анни № 2731 (наказ начальника Служби зв'язку БМ № 226 від 12.08.1911).
- Циркуляром штабу командувача флотом БМ № 197 призначений у Службу зв'язку БМ (18.03.1915).
- З 01.10.1913 перерахований до 1-й розряд надстрокових з окладом додаткового змісту 372 карбованці на рік (його ж наказ № 563 від 23.10.1913).
- Циркуляром штабу командувача флотом БМ оголошено, що витримав іспит на звання авіаційного кондуктора (30.12.1914).
- Георгіївський хрест 4 ст. № 434666 за розвідку Віндави та бомбардування крейсери типу "Аугсбург" у гавані під вогнем противника 28.08.1915 (його ж наказ № 1134 від 24.10.1915).
- Наказом командувача флотом БМ № 263 проведено з 01.09.1914 в авіаційні унтер-офіцери 1 ст. (02.10.1914).
- Георгіївська медаль 4 ст. № 487290 за подвиги мужності і хоробрості проявлені під час бойових операцій в Ризькій затоці (наказ командувача флотом БМ № 991 від 20.09.1915).
- Наказом по флоту і Морського відомства № 102 проведений в авіаційні кондуктори (28.02. 1915).
- З 15.09.1913 - оклад додаткового змісту збільшено до 300 руб. на рік.
- Срібна медаль «за старанність» для носіння на шиї на Володимирській стрічці (18.07.1915).
- Циркуляром штабу начальника Чинного флоту Балтійського моря (далі по тексту - БМ) № 1247 переведений у відділ повітряного флоту із зарахуванням на надстрокову службу по 2 розряду з 15.09.1910 (05.10.1910).
- Нагороджений одноразовим посібником у розмірі 150 руб., Широким срібним шевроном і переведений на оклад додаткового платні по 268 крб. на рік з 15 вересня 1912 р. (його ж наказ № 411 від 16.09.1912).
- Таким же циркуляром № 42 переведений в команду Служби зв'язку БМ (10.03.1911).
nЗнову ж, за сімейною легендою. Петру Гавриловичу приснився сон. Тоне він у болоті, в трясовині борсається, а поруч пропливає ікона «божої матері Казанської». Ухопився він за її, як за соломинку, і виплив. Прокинувся в холодному поту і попросив дружину купити ікону. Марфа Сергіївна сказала: "тобі наснилося, ти і купуй", що Петро Гаврилович і зробив. У цей же день у Петра Гавриловича відбувся бойовий виліт, судячи з усього - «розвідка Віндави та бомбардування крейсера в гавані під вогнем противника 28.08.1915» - перший «Георгій». Приземлився, з убитим товаришем і з більше ста пробоїнами в аероплані. З тих пір ікона - сімейна реліквія. Допомагає ...
n
- Циркуляром Головного морського штабу № 105 оголошено, що морський міністр затвердив у званні морського льотчика з 23.11.1915 (29.02.1916).
- Входить на 2-ї авіаційної станції (наказ нач-ка Повітряного району № 392, 02.06.1915).
- Ордена Св. Анни 4 ст. з написом «за хоробрість» (наказ командувача флотом БМ № 388, 28.05.1916).
- Св. Володимира 4 ст. з мечами та бантом (наказ нач-ка Морського штабу Верховного головнокомандувача № 279, 11.09.1916).
- Переведено до складу повітряного загону «Іже» (наказом його ж за № 229 07.03.1917).
- Зроблено в поручики по Адміралтейству зі старшинством за відміну у справах проти ворога з 27.08.1916 (наказ нач-ка Морського штабу Верховного головнокомандувача № 380, 01.11.1916).
- Георгіївський хрест 3 ст . № 1848 за те, що 10.09.1915 коли з острова "Церель" з'явився ворожий гідроаероплан, який прямував на розвідку в Ризьку затоку, вилетів йому на зустріч, атакував і незважаючи на його сильний кулеметний вогонь своїм маневруванням і влучною стрільбою з карабіна змусив ворожий аероплан відступити не давши йому можливості виконати завдання (наказом його ж № 1134 від 24.10.1915).
- Найвищим наказом по Морському Відомству № 1499 зроблений на підставі 17 Височайшаго веління від 16.03.1915 підпоручика по Адміралтейству (23.11.1915).
- Св. Станіслава 3 ст. з мечами та бантом (його ж наказ № 519, 30.07.1916).
- Наказом н-ка Служби зв'язку БМ № 786 призначений у повітряний загін «Г» (09.05.1916).
- Переведений у 2-у Повітряну бригаду наказ н-ка Повітряної Дивізії Балтійського флоту за № 826 16.10.1917).
- призначений в загін «Глаголь» 2-го Повітряного дивізіону (наказ І.д.Начальніка Повітряної Дивізії Балтійського флоту за № 4 19.12.1916).
З 11.1918 Начальник школи морської авіації (імені Троцького) в Петрограді, Красвоенморлет, льотчик-інструктор.
Помер в Таганрозі від розриву серця, коли дізнався, що майже всіх його друзів репресували. На могилі (в 1974 ще був на старому кладовищі в Таганрозі) встановлено пропелер від літака.
Дружина (з 14.07.1914): Єременко Марфа Сергіївна (1896-1.11.1956), ур. Костюк.
nУ 1914 Петро Гаврилович поїхав до Іваньгород (Чернігівської губ.) На батьківщину, побачив Марту Сергіївну і вкрав її, рідкісної краси була жінка, другий раз так заміж і не вийшла.
n
Дочка Єременко Віра Петрівна (15.03.1916-3.11.1976)
nУ 1939 Віра Петрівна закінчила навчання в Таганрозькій аероклубі Тсоавіахіму і разом з Марфою Сергіївною переїхали до Києва.
n