Наши проекты:

Про знаменитості

Микола Павлович Єгипко: біографія


Микола Павлович Єгипко біографія, фото, розповіді - віце-адмірал Військово-Морського Флоту СРСР, Герой Радянського Союзу
День народження 27 жовтня 1903

віце-адмірал Військово-Морського Флоту СРСР, Герой Радянського Союзу

Біографія

Народився в місті Миколаєві (Україна) в сім'ї робітника. Українець. Член ВКП (б) / КПРС з 1929 року. Працював слюсарем на Миколаївському суднобудівному заводі.

У 1919-1920 роках і з 1925 року служив у Військово-Морському Флоті СРСР. У 1931 році закінчив Вище військово-морське училище, а в 1932 році - командні класи при навчальному загоні підводного плавання в місті Ленінграді. Був помічником командира підводного човна «Щ-102», командиром підводного човна «Щ-117» на Тихоокеанському флоті. У 1936 році екіпаж «Щ-117» перекрив нормативи перебування у морі в два рази. За розкриття можливостей і резервів човнів серії «Щ» всі члени екіпажу М. П. Єгипко були нагороджені орденами. Це перший випадок за понад 100 років існування підводного флоту СРСР і Росії, коли екіпаж підводного човна ставав повністю орденоносним.

Брав участь у громадянській війні в Іспанії 1936-1939 років, на республіканському фронті був відомий під ім'ям «Дон Северіно де Морено ». М. П. Єгипко був командиром ПЛ «С-6», на якій вивіз цінні урядові вантажі з міста Сантандер в місто Хіхон. (Іспанія) Потім, будучи командиром іспанської ПЛ «С-2», провів її через блокований противником Гібралтарську протоку з французького порту Сен-Назер в Картахену (Іспанія). Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 лютого 1939 за мужність і героїзм, проявлені при виконанні військового та інтернаціонального обов'язку капітану 2-го рангу Єгипко Миколі Павловичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна. Після установи знаку особливої ??відзнаки йому була вручена медаль «Золота Зірка» № 117.

З серпня 1938 року по грудень 1939 року - командир 2-ї бригади підводних човнів Чорноморського флоту, з грудня 1939 року по травень 1940 року - командир бригади підводних човнів Балтійського флоту, у складі якої брав участь у радянсько-фінській війні.

За хороше знання військово-морської справи, великий бойовий досвід, вміння використовувати його в бойовій підготовці та службової діяльності 26 квітня 1941 капітану 2-го рангу Єгипко Н. П. було достроково присвоєно військове звання «капітан 1-го рангу».

У квітні 1941 року закінчив командний факультет Військово-морської академії імені К. Є. Ворошилова (навчався з листопада 1936 по червень 1937 року, з травня 1940 року по квітень 1941 року). З квітня по вересень 1941 року - командир 1-ї бригади підводних човнів Балтійського флоту, з вересня 1941 року - командир об'єднаної бригади підводних човнів Балтійського флоту, з вересня по жовтень 1941 року - у розпорядженні Військової ради Балтійського флоту.

З жовтня 1941 року по лютий 1943 року - в апараті військового аташе при посольстві СРСР у Великобританії. Був спостерігачем на кораблях британського флоту, брав участь у бойових операціях з проведення конвоїв з портів Англії в північні порти СРСР.

З лютого 1943 року по травень 1946 року - начальник Відділу зовнішніх зносин Наркомату ВМФ СРСР, з травня 1946 по січень 1948 року - тимчасово виконуючий посаду (врід) заступника начальника Відділу зовнішніх зносин Збройних Сил. З січня 1948 по лютий 1953 року - начальник курсу Військово-морської академії імені К. Є. Ворошилова, з лютого по серпень 1953 року - начальник 2-го Балтійського Вищого Військово-Морського Училища (ВВМУ), з серпня 1953 року по березень 1955 року - начальник Вищого військово-морського училища (ВМУ) механіків флоту. Постановою Ради Народних Комісарів Союзу РСР від 31 травня 1954 капітану 1-го рангу Єгипко Н. П. присвоєно військове звання «контр-адмірал». З березня 1955 по липень 1959 року - начальник 1-го ВВМУ підводного плавання, з липня 1959 по грудень 1966 року - начальник ВВМУ підводного плавання імені Ленінського комсомолу. Постановою Ради Міністрів СРСР від 22 лютого 1963 контр адміралу Єгипко Н. П. присвоєно військове звання «віце-адмірал».

З грудня 1966 по січень 1967 року - у розпорядженні головкому ВМФ. З січня 1967 року віце-адмірал М. П. Єгипко - в запасі.

Після відставки жив у місті-герої Ленінграді. Помер 6 липня 1985 року. Похований на Серафимівському кладовищі в Санкт-Петербурзі.

Нагороди

  • Медаль «Золота Зірка» Героя Радянського Союзу
  • Три ордена Червоного Прапора (1937, 1944, 1954)
  • Три ордена Леніна (1935, 1939, 1950)
  • Орден Червоної Зірки (1936)
  • Іменна зброя (1953)
  • Орден «Партизанська зірка» 2-го ступеня (Югославія, 1946)
  • Медалі СРСР
  • Орден Вітчизняної війни 2-го ступеня (1944)
  • Орден Virtuti Militari 5-го класу (Польща, 1946)
  • Три ордена Вітчизняної війни 1 -го ступеня (1944, 1945, 1985)

Комментарии

Сайт: Википедия