Ашот Геворкович Єгіазарян: биография

Пізніше Керімов спробував примусити Ашота Єгіазаряна добровільно відмовитися від частки в проекті, а в разі незгоди погрожував кримінальним переслідуванням. Саме на його замовлення справу порушили спочатку проти колишнього гендиректора компанії-інвестора проекту ЗАТ «Декорум» Віталія Гогохія. Великомасштабні обшуки пройшли в офісах і інших учасників проекту, включаючи юридичних міжнародних консультантів - компаній White & Case, Lovells і DLA Piper. Одночасно Лужков звернувся до генпрокурора РФ з проханням позбавити Єгіазаряна депутатської недоторканності і почати відносно нього слідчі дії. У результаті в червні 2009 року учасники проекту погодилися, виїхавши на Кіпр, передати свої акції на користь Керімова.

Восени 2009 року розпорядженням уряду м. Москви було створено спільне підприємство ВАТ «Готельна компанія», що заволоділа 49% акцій міста в проекті. Інші ж 51% акцій формально відійшли компанії Russia Real Estate Fund, за якою, за повідомленнями в ЗМІ, стоїть американський мільярдер Рональд Лаудер. Однак, судячи з відкритою інформацією, до складу ради директорів увійшли співробітники «Нафта-Москва», що належить Керімову.

У грудні 2009 року від імені захопленої компанії-інвестора ЗАТ «Декорум» на ім'я Керсправами президента РФ Володимира Кожина надійшов лист з пропозицією розглянути питання про придбання акцій ВАТ «Декмос» за безцінь в $ 2-2,5 млрд. У лютому 2010 року уряд м. Москви дає згоду на іпотеку готелю «Москва» з орієнтовною ринковою вартістю в $ 4 млрд. на користь кіпрської компанії Монорі Лімітед, власником якої є ні хто інший, як Керімов. Протягом усього цього часу Ашоту Егіазаряну продовжували надходити погрози з наполегливою вимогою забути про готелі «Москва». З цієї причини Єгіазарян був змушений звернутися із заявою в правоохоронні органи, за результатами якого було вирішено порушити кримінальну справу за ст. 119 ч. 1 («Погроза вбивством») КК РФ відносно невстановлених осіб. Через свою загрози життю він також прийняв рішення покинути Росію і виїхати в США.

Тим не менш, у вересні 2010 року Ашот Єгіазарян подає позови на Керімова, Батурина та Лужкова у Лондонський міжнародний арбітраж і суд Нікосії ( Кіпр). Кіпрський суд відразу ж наклав арешт, у тому числі на належні Керімову акції «Уралкалія» і «Полюс Золота».

У жовтні 2010 року СКП РФ знадобилося менше одного робочого дня, щоб вийти за результатами перевірки показань двох « заявників »з поданням до Держдуми про дачу згоди на порушення проти депутата Держдуми від ЛДПР Ашота Єгіазаряна кримінальної справи. В основу кримінальної справи були покладені свідчення громадян РФ - Михайла Ананьєва і Віталія Смагіна.

Зокрема, Михайло Ананьєв стверджував, що сім років тому передав до громадської приймальні Єгіазаряна $ 6 млн готівкою через свого представника - голову правління банку « Республіканський »Олексія Миронюка. Коли саме відбулася передача, хто взяв гроші і чому кур'єр не взяв розписки, залишилося невідомим. Не рахуючи цих грошей, Ананьєв забезпечив перерахування у 2004 році ще близько 310 млн. рублів з рахунку якогось ЗАТ «Ріелтком» на нібито зазначені Егіазаряном рахунки двох офшорних компаній - «Ргалфорс Інвестмент ЛТД» і «Вікторія Велфі Лімітед».

Єгіазарян заявив, що не має ніякого відношення до цих компаній. Він також звернув увагу на те, що слідство не зацікавилося походженням настільки значних грошових сум у самого Ананьєва, який з 2000 по 2005 роки обіймав посаду заступника керівника Російського фонду федерального майна.