Про знаменитості
Великомученик Євстафій: біографія
християнський святий, великомученик
Життєпис
Євстафій був воєначальником за імператорів Тита і Траяна. За переказами, Євстафій прийняв християнство після того, як на полюванні, серед рогів переслідуваного ним оленя, з'явився перед ним образ розп'ятого Спасителя, який сказав йому: «Плаціда, навіщо переслідуєш ти Мене, охочого твого спасіння?». Повернувшись додому, він хрестився разом зі своєю дружиною Феописта і двома синами - Агапієм і Феописта (рідні Євстафія також шануються у лику святих).
Євстафій переніс випробування, подібні до випробуваннями старозавітного Іова - слуги його померли, худобу впав , а сам він під час подорожі на кораблі до Єгипту був розлучений зі своєю дружиною, а потім і з дітьми. Перенісши без нарікань ці випробування, святий Євстафій знайшов своїх рідних і як прославлений воєначальник був покликаний імператором Траяном для ведення війни.
Після закінчення бойових дії святий Євстафій з почестями повернувся до Риму. Під час святкування імператором Адріаном, що змінив на той час на престолі Траяна, здобутої перемоги над варварами, запрошений зі своєю родиною Євстафій відмовився принести жертви поганським богам і відкрито сповідував себе християнином. Євстафій, засуджений зі своєю сім'єю на розтерзання диким звірам, не був ними зворушений. Після цього імператор звелів кинути їх живими в розпеченого мідного бика, де святі і прийняли свою мученицьку смерть. Тіла їх залишилися неушкодженими і були поховані християнами.
Про візантійському, грузинською та російською текстах «Житія» Євстафія
- давньогрузинські текст є дослівним перекладом грецького, у тексті немає нечитаних місць і по ньому легко відновити загублені фрагменти візантійського списку. Що звертає увагу, в тексті немає ніякої плутанини, з приводу того, що старшого сина викрав лев, а молодшого - вовк.
- давньоруський текст був присутній у службових Мінеях Руської Церкви вже в XI столітті, що в деякій мірі дозволяє судити про давність перекладу. Потрібно відзначити, що в дійшли до нас списках, велику кількість скорочень і вольностей: величезні фрагменти тексту переведені у два-три пропозиції, зміст деяких пропозицій змінений (наприклад, замість «Євстафій не міг плакати від горя»перекладено«Євстафій гірко плакав»), в переклад включені вислови, яких немає в початковому тексті. Надзвичайно якісний переклад на сучасну російську мову запропонований О. В. Гладковою.
- візантійський текст - мартирій (тобто описує мучеництво) і відноситься до так званих риторичним текстів - орієнтованим на красномовну фразеологію і релігійну образність. Що дійшла до нас рукопис мабуть була включена Симеоном Метафрастом (X століття) у складений ним зведений корпус грецьких житій святих (148 текстів). Рукопис містить два невеликих нечитаних фрагмента (перший фрагмент: старший син Євстафія розповідає молодшому про їх викрадення звірами, тут же плутанина: старшого сина викрав лев, а не вовк, другий фрагмент: Феописта розповідає Євстафію, що Бог зберіг її недоторканною).
