Наши проекты:

Про знаменитості

Ольга Антонівна Добіаш-Різдвяна: биография


У 1920-і Д.-Р. все частіше звертається до палеогр. темами. Свої лекції вона чергувала з практ. заняттями над рукоп. в ПБ. Вперше ввела курс середньовічної палеографії в унів. преп-ня. За її ініціативою у жов. 1920 в ун-ті був створений Кабінет вспомогат. іст. дисциплін (згодом - Кабінет лат. палеографії). Для підбору справ. лит., рідкісних палеогр. альбомів для Кабінету була відряджена в 1920 в Париж і Берлін. Викладала також у Археологічний. ін-ті, ЛІФЛІ, була співр. ГАИМК.

У 1922 запрошена на роботу в рукопис. отд-ня ПБ консультантом по зап. фонду. Фактично ж працювала в Птд-ванні вже з 1921 в кач-ве уч. експерта по зап. рукоп., беручи участь у діяльності радянсько-пол. комісією. з реалізації Ризького договору, у складі до-рій складалася до 1924. Привернула до цієї роботи своїх учнів - В. В. Бахтіна, С. А. Ушакова, А. Д. Люблінську. Пропрацювала в Від. рукоп. ПБ 17 років на посадах наук. співр., б-ря, штат. консультанта, гл. б-ря. Її палеогр. дослідже. нерозривно пов'язані з лат. рукоп., гл. обр. з колекції П. П. Дубровського (див. т. 1), вперше розкрила їх першочергового значення для історії письма та культури раннього Середньовіччя. Багато зробила для популяризації рукоп. багатств ПБ. Організувала три великі вист.: Вист. нових надходжень в ОР з зібр. палаців Павловська і Петергофа, особняків Строганових і Юсупових, приурочені. до 200-річного ювілею АН СРСР (сент. 1925); вист., на до-рій були експоновані 77 зап. Часовник зі слайдами XIV-XVI ст. (Март-апр. 1926); вист. зап. рукоп. зі слайдами V-XIV ст. (Травень 1928). Брала участь у підгот. екскурсоводів по Б-ці, в тому числі по рукоп. від.

Під ред. Д.-Р. і з її участю ПБ видала три СБ «Середньовіччя в рукописах Публічної бібліотеки» (1925, 1927, 1929). Один з них містив каталог рукоп. V-VII ст.; Прод. каталогу найдавніших лат. рукоп., датований. VIII - поч. IX ст. побачило світ лише у 1965, пер. на фр. яз. виданий у Парижі в 1991. У 1923 р. вийшла її кн. «Історія письма в середні століття», перше навч. посібник з палеографії в рос. іст. літ. (2-е вид. 1936).

У травні-липні 1926, а потім у липні-серпні. 1929 Д.-Р. відряджено до Берліна і Парижа для ознайомлення з новими каталогами лат. рукоп. і нової літ. в обл. палеографії.

У Парижі в «Практ. школі наук. дослідже. »прочитала два доп.:« Про найдавніших латинських рукописах ГПБ і роботі над ними »і про« Основних надходженнях ». Вони були особливо важливі тому, що після «польських вилучень» на Заході існувала думка, що рукоп. ПБ в небезпеці, що над ними не працюють вчені, а очолював отд-ня рукоп. Паризької нац. б-ки А. Омон намагався поставити питання про повернення за компенсацію до Франції Сен-Жерменський рукоп. з колекції П. П. Дубровського. Докл. Д.-Р., її бесіди допомогли розвіяти сумніви фр. вчених, які визнали, як писала Д.-Р. у своєму звіті, що рукоп. знаходяться «в хороших руках і є предметом любовного вивчення».

Гол. тр. Д.-Р., к-рий доставив їй світову популярність, є моногр. про корбійской майстерні листи по Ленінгр. кодексам, напечат. Вид-вом АН в 1934 на фр. яз. , що служить і понині зразком такого типу дослідже. Др. важливим внеском у вивчення лат. палеографії з'явилася вироблення осн. принципів опису середньовічних кодексів, излож. в ст. «Про бібліографування рукописів: на матеріалі західних фондів» (Бібліотекознавство і бібліогр. 1930. № 1 / 2).

Д.-Р. неодноразово відзначала, що на відміну від слов'ян. і навіть грец. рукоп., робота над зап. рукоп. не мала в ПБ довгої традиції, вона почалася тільки в 1922. Виконання Ризького договору стало приводом для введення в штат посаду. і брешемо. працівників і по суті створення зап. сектора Від. рукоп. Засновником сектору стала Д.-Р. У процесі роботи виявилася недостатність старих інвентар. описів, сост. ще в сер. XIX ст., Стала очевидною необхідність створення нового наук. довід. апарату. Був складений план обстеження зап. фондів, згідно к-рому сектор перейшов на систему карток доп. до колишніх крат. записам у інвентар. кн., створена спец. інструкція для картотеки, сост. з карток «minimum». Картотека, майже цілком написана Д.-Р. власноручно, включала опису середньовічних рукоп. на пергаменті V-XV ст. (Бл. 500 од.). Вона стала унікальним справ. апаратом і базою для підгот. надалі друк. каталогів.

Д.-Р. була не тільки знавцем вспомогат. дисциплін медієвістики, але й видатним істориком. Її підхід до допоміжних. дисциплін був підходом історика, а не тільки архівіста. Дослідже. Д.-Р. з історії Зх. Європи в середовищ. століття, хрестовим походам, паломництву засновані на скрупульозному вивченні дже. Тр. Д.-Р. (Св. 160) друкувалися в Росії, СРСР, Англії, Америці, Німеччині, Італії та Франції. Складалася чл. ряду наук. о-в, у тому числі Іст. о-ва при Петерб. ун-ті, була його секр. і б-рем, О-ва древ. писемності, О-ва бібліотекознавства та ін

Похована в Санкт-Петербурзі на Літераторських містках Волковського цвинтаря.

Вибрані роботи

  • «Епоха Хрестових походів . Захід у хрестоносного руху »(Петроград, 1918)
  • « Хрестом і мечем. Пригоди Річарда І Левове Серце »(Ленінград, 1925, перевидано Москва, 1991)
  • « Історія письма в Середні століття. Керівництво до вивчення латинської палеографії »(1923, друге вид.-1936)
  • « Культ Св. Михаїла в латинському середньовіччя »(1918)
  • « Західні паломництва в середні століття »(Ленінград , 1924)
  • «Церковне товариство Франції в XIII столітті» (1914)
  • «Історія Корбійской майстерні письма» (1934, французькою мовою)
  • «Вірші голіардов »(1931, французькою мовою)
  • « Західна Європа в середні століття »(1920)
  • « Культура західноєвропейського середньовіччя »(1987).
Сайт: Википедия