Сергій Пилипович Гончаренко: біографія

Біографія

Народився в сім'ї полковника радянської армії, військового аташе СРСР у Стамбулі та Берні Гончаренко Ф. І. та вчительки ботаніки та зоології Скоробогатов Т. С. Батьки і старша сестра Світлана обожнювали білявого блакитноокого Сергійка, завжди розумного і слухняного. Навчався блискуче, школу закінчив із золотою медаллю. Ось тільки всупереч бажанням батьків виховати сина потомственим військовим, Сергій з дитячих років активно займався творчістю. Поезія стала його покликанням. У 1970 році він з відзнакою закінчив перекладацький факультет Московського інституту іноземних мов імені Моріса Тореза. На п'ятому курсі одружився на Бородіної М. М., студентці Інституту культури. У 1974 році у них народився син Філіп, у 1980 - дочка Єлизавета, у 1986 році - син Павло.

Вже в студентські роки його вірші та поетичні переклади публікувалися у провідних радянських газетах і журналах. У 1976 році Сергій Гончаренко був прийнятий до Спілки письменників СРСР. До того часу він вже встиг зарекомендувати себе як багатообіцяючий учений. За блискучою кандидатською дисертацією за стилістикою поетичного мовлення послідувала докторська дисертація за двома спеціальностями «Стилістичний аналіз іспанського віршованого тексту: основи теорії іспанської поетичної мови». Опубліковані згодом численні наукові праці С. Гончаренко з теорії поетичної мови, загальної та приватної теорії перекладу, історії та теорії іспаномовної літератури та романської філології отримали широке визнання як в Росії, так і за кордоном. Але головне - вони знайшли втілення в його блискучих перекладах більше 150 іспанських, португальських, латиноамериканських, філіппінських та французьких поетів. Своїми науковими відкриттями професор Гончаренко поділився з великим числом випускників Московського державного лінгвістичного університету, проректором з наукової роботи якого він був до останнього дня життя. А своє блискучу майстерність поетичного перекладу він намагався передати студентам Літературного інституту ім. Горького. Сергій Пилипович Гончаренко - засновник Асоціації іспаніст Росії та Культурного фонду Мігеля Ернандеса, голова Комітету з поетичного перекладу ФІТ. Але незважаючи на напружену роботу в університеті і активну наукову і громадську діяльність, Сергій Гончаренко завжди залишався, в першу чергу, поетом.

Поетичні книги С. Ф. Гончаренко

• «Пісочний годинник» (М., 1993);
• «Збори обраних творів »у трьох томах (К., 1995-1996);
• « Дитя дощу »(М., 1980);
• « І було сонце ... »(М., 2005 );
• «Суть істини - не в правді, а в любові» (М., 2003);
• «І все-то сто кроків до Храму» (М., 1999 );
• «Всі багаття одного дня стануть димом» (М., 2001);
• «Чотири літа в році» (М., 1980);
• «Російський романсеро» (М., 1991);
• «Вибрані поезії» (М., 2005);

Поетичні переклади С. Ф. Гончаренко

• Антологія кубинської поезії XIX-XX століть. М., «Художня література», 1982; n
  • Хосе Форнаріс;
  • Хосе Маріа Ередіа;
  • Хосе Марті;
  • Рубен Мартінес Вільена;
  • Роберто Фернандес Ретамар;
  • Хуліан дель Касаль;
  • Маріано Бруль;
  • Луїса Перес де Самбрано;
  • Хосе Хасінто Міланес;
  • Давид Черісьян;
  • Анхель Аухьер;
  • Фелікс Пита Родригес;
  n
• Гонгора-і-Арготе, Луїс де. Лірика. М., «Художня література», 1977;
• Унамуно, Мігель де. Кансьонеро. Журнал «Зміна», № 1, 1997;
• Каррера Андраде, Хорхе. Інвентар світу. М., «Художня література», 1977;
• Унамуно, Мігель де. Вибрана лірика. «Молода Гвардія», 1980;
• Поезія Аргентини. М., «Художня література», 1987; n
  • Артуро Капдевілья;
  • Рауль Гонсалес Туньон;
  • Рафаель Альберто Арріета;
  • Бальдомеро Фернандес Морено;
  • Хосе Портогало;
  • Хосе Гонсалес Карвальо;
  • Хорхе Луїс Борхес;
  • Аріель Кансані;
  • Армандо Техада Гомес;
  • Оліверіо Хірондо;
  n
• Іспанські сонети. Журнал «Зміна», № 10, 1995; n
  • Луїс де Гонгора;
  • Мігель де Сервантес;
  • Франсіско де Кеведо;
  • Лопе де Вега;
  • Вісенте Алейсандре;
  • Гарсіласо де ла Вега;
  • Мігель де Унамуно;
  • Рафаель Альберті;
  n
• Іспанська поезія в російських перекладах 1789-1980. М., «Веселка», 1984; n
  • Гарсіласо де ла Вега;
  • Рамон де Кампоамор;
  • Хуан де Мена;
  • Антоніо Мачадо;
  • Лопе де Вега;
  • Луїс де Гонгора;
  • Хуан Руїс;
  • Вісенте Алейсандре;
  • Мігель де Унамуно;
  n
• Флейта в сельві. М., «Художня література», 1977; n
  • Хосе Марті (Куба);
  • Гільєрмо Валенсія (Колумбія);
  n
• Поети Латинської Америки. М., «Молода Гвардія», 1980; n
  • Хорхе Тейльер;
  • Антоніо Сіснерос;
  n
• Поезія Куби . М., «Прогрес», 1980; n
  • Фелікс Пита Родригес;
  • Франсіско Хав'єр Пічардо;
  • Енріке Ернандес Мійярес;
  • Еміліо Бальягас;
  • Файад Хаміс;
  • Елісео Дієго;
  • Мануель Наварро Місяць;
  • Давид Черісьян;
  • Роберто Фернандес Ретамар;
  • Еухеніо Флорі;
  • Агустін Акоста;
  • Альберто Рокасолано;
  • Марселіно Аросарена;
  • Маріано Бруль;
  • Феліпе Пічардо Мойя;
  • Рубен Мартінес Вільена;
  • Боніфасіо Бірне;
  n
• Латинська Америка: Літературна панорама. Випуск 7. М., «Художня література», 1990; n
  • Сауль Ібаргоен Іслас (Уругвай);
  n
• Альберті, Рафаель. Вибране. М., «Художня література», 1977;
• Поезія Латинської Америки. ЛВЛ. М., «Художня література», 1975; n
  • Хосе Марті (Куба);
  • Хорхе Енріке Адоум (Еквадор);
  • Хорхе Луїс Борхес (Аргентина );
  • Педро Світ (Домініканська Республіка);
  • Рауль Гонсалес Туньон (Аргентина);
  • Вісенте Уїдобро (Чилі);
  • Деметріо Корсі (Панама);
  • Ідеа Віларіньо (Уругвай);
  • Густаво Валькарсел (Перу);
  • Леон де Грейфф (Колумбія);
  • Ектор Борда (Болівія);
  • Хорхе Тейльер (Чилі);
  • Мануель дель Кабраль (Домініканська Республіка);
  • Гільєрмо Валенсія (Колумбія);
  n
• Поезія Колумбії. М., «Художня література», 1991; n
  • Альваро Мутіс;
  • Едуардо Карранса;
  • Ектор Рохас Ерас;
  • Гільєрмо Валенсіа;
  • Леон де Грейфф;
  • Фернандо Арбелаес;
  • Хорхе Гайтан Дуран;
  n
• Вогонь і троянди. З сучасного каталонської поезії. М., «Прогрес», 1981; n
  • Жоан Марагаль;
  • Клементина Ардеріу;
  • Сальвадор Еспріт;
  • Маріа М. Манент;
  • Жоан Віньола;
  • Герау де Льост;
  • Габріель Феррате;
  • Жозеп Себастьян Понс;
  • Жозеп М. де Сагарра;
  n
• Отеро Сільва, Мігель. Вибране. «Молода Гвардія», 1985;
• Іспанські поети XX століття. ЛВЛ. М., «Художня література», 1977; n
  • Мігель Ернандес;
  • Антоніо Мачадо;
  • Рафаель Альберті;
  • Федеріко Гарсіа Лорка;
  • Хуан Рамон Хіменес;
  n
• Пернаті блискавки. Мексиканська поезія XX століття. М., «Веселка», 1988; n
  • Оскар Олива;
  • Рубен Боніфас Нуньо;
  • Хав'єр Вільяуррутіа;
  • Еліас Нандини ;
  • Ефраїн Уерта;
  • Хуан Баньуелос;
  n
• Кальдерон де ла Барка, Педро. Великий театр світу. Журнал «Стовпотворіння» № 3, М., «Вагриус», 1998 Великий театр світу;
• Гарсіа Лорка, Федеріко. Вибрані твори в 2-х томах. М., «Художня література», 1975;
• З сучасної іспанської поезії. М., «Прогрес», 1979; n
  • Хосе Анхель Валенте;
  • Хосе Агустін Гойтісоло;
  • Вісенте Алейсандре;
  n
• Лесама Ліма, Хосе. Вибрані твори. М., «Художня література», 1988;
• Грейфф, Леон де. Під знаком Лева. М., «Художня література», 1986;
• Беккер, Густаво Адольфо. Вибрані твори. М., «Художня література», 1985;
• Куля, Рене / / Гончаренко С. Ф. Збори вибраних творів у трьох томах. М., «РЕМА», 1995. Том перший, другий - вибрані переклади;
• Вівар, Альфредо. Вірші. Журнал «Іноземна література», № 10, 1988;

Комментарии

Сайт: Википедия