Йосип Йосипович Гірняк: біографія

Біографія

Початок театральної кар'єри

Народився в сім'ї дяка. Сім'я була багатодітною. У живих залишилося восьмеро (сім братів і сестра). Старші брати: Никифор (1885-1960) - український політичний і культурний діяч, Юліан (1881-1970) - український вчений хімік. Йосип навчався в Рогатинської гімназії (1911-1914). У 1914 вступив до Легіону Українських січових стрільців. У 1915 дебютував на сцені Театру УСС у Львові. У 1916-1918 грав у театрі «Українська бесіда» у Львові, в 1919-1920 в Новому українському театрі. Одночасно в 1917-1920 навчався у Львівській ветеринарній академії. У 1920 Гірняк переїхав до УРСР. У 1920-1921 грав на сцені Театру імені Франка у Вінниці, Черкасах. Тут він зустрів молоду актрису Олімпію Добровольську, яка стала його дружиною і вірною супутницею до кінця життя.

Період «Березолю»

У 1922 вступив в творче об'єднання «Березіль». У 1926 разом з театром переїхав до Харкова. Як актор переважно грав комедійні і характерні ролі. В експериментальному ексцентричному репертуарі «Березолю» практично в усіх виставах Гірняк діставалися головні ролі. Кукса («Пошились у дурні» Кропивницького, 1924), Микола II («Напередодні» по Поповським, 1925), Голохвостий («За двома зайцями»Старицького, 1925), Пуба («Мікадо»по Салливеном, 1927), Трибуле («Король бавиться»Гюго, 1927). Кум («Народний Малахій» Куліша, 1928), Фієско («Змова Фієскі в Генуї» Шіллера, 1928), Чирва Козир («Диктатура»Микитенко, 1930), Зброжек («Маклена Граса»Куліша, 1933). Вершиною акторського мистецтва Гірняка цього періоду став трагікомічний образ Міни («Мина Мазайло» Куліша, 1929). Грав у кіно («Вендета», 1924).

Репресії сталінського режиму

Після розгрому театру в жовтні 1933 перейшов до Харківського театру юного глядача. 27 грудня 1933 на наступний день після арешту Курбаса був заарештований сталіністами. Його звинуватили в приналежності до «контрреволюційної української військової організації, яка готувала теракт проти партійного керівництва України». Гірняк був включений в вигадане керівництво цієї організації разом з Курбасом і Дацкова. 21 травня 1934 був засуджений до трьох років таборів і заслання. Відбував покарання у «Ухтопечлаг» в Карельської АРСР. У 1937 незважаючи на заборону спробував повернутися до дружини в Харків. Ця поїздка закінчилася арештом Олімпії Добровольської, яку чотири місяці протримали у Харківській в'язниці. Після цього подружжя знову вислали до Карелії. На засланні Гірняк продовжував грати на сцені. У серпні 1940 він отримав дозвіл разом із дружиною переїхати до Черкас, де жив батько Добровольської. Гірняк був прийнятий в Черкаський драматичний театр, де поставив «Хитру вдову» Гольдоні (1940). У травні 1941 режисер, отримавши призначення в Київський театр юного глядача, переїхав до столиці УРСР. Коли почалася війна, Гірняк і Добровольська відстали від евакуаційного складу, яке вивозить театр в Ашхабад, і залишилися на Україну, де після втечі сталіністів виникли умови для відновлення театральної творчості.

Львівський період

У 1942 Гірняк переїхав до Львова, де разом з керівником театру «Заграва»Володимира Блавацькогостворив драматичну секцію Львівського оперного театру. Львівський театр 1942-1944 став центром вільного українського театрального мистецтва після десяти років більшовицьких репресій. У цьому театрі відродилися традиції великого режисера Леся Курбаса. Гірняк стає режисером. Постановки: «самодури» Гольдоні, «Камінний господар» Лесі Українки, «Облога» Косача, «Хитромудра вдова»Гольдоні,«Тріумф прокурора Дальського»Гупала. Головним досягненням Гірняка-режисера стала постановка (вперше на українській сцені) «Гамлета» Шекспіра (1943).

Творчість в еміграції

У 1944 Гірняк і Добровольська були змушені покинути Україну. У 1944-1949 перебували в еміграції у Німеччині і Австрії, де очолювали українські театральні трупи. У 1949 виїхали до США. У 1953-1956 створили й очолили Український театр у США, в 1956-1964 Гірняк з Добровольської очолювали Театр Слова в Нью-Йорку.

Постановки: «Гайдамаки» по Шевченку (1945), «Сон української ночі» (1946), «Ходіння Мамая з того світу»(1948),«Оргія»Лесі Українки (1947),«Зайві люди»по Хвильовому (1949),«Мойсей»по Франка (1956). Гірняк і Добровольська відновили спектаклі «Березолю» «За двома зайцями» Кропивницького і «Мина Мазайло» Куліша. Гірняк до 1964 виходив на сцену в образі Міни і мав величезний успіх.

Гірняк також займався публіцистикою, був режисером-постановником і автором програм, присвячених України, її історії та порушенням прав українців в СРСР на радіо «Свобода» .

Автор «Спогадів» (1982), статей і теоретичних праць з питань театральної режисури, акторської майстерності та історії українського театру: «Лебедина пісня Леся Курбаса»,«Мистецтво - всенародне надбання»,«Бучма»,«Хвильовий»,«Український театр в Америці»,«Чорна московська невдячність»і інших. Викладав акторську майстерність в театральній студії в Нью-Йорку. Його називали «українським Михайлом Чеховим». Похований у Філадельфії на українському католицькому цвинтарі.

Комментарии

Сайт: Википедия