Андрій Олександрович Гершун: биография

Під час Великої Вітчизняної війни О. А. Гершун розробляв методи світломаскування, демаскування і скритного освітлення, методи оцінки наглядових оптичних приладів по видимості через них точкових джерел світла і деталей обстановки. Провів розрахунок яскравості прожекторного снопа. Запропонував ідею оцінки малих яркостей шляхом введення нової світловий величини - еквівалентної яскравості, згодом включеної в систему фотометричних величин і в Міжнародний світлотехнічний словник.

У повоєнний час О. О. Гершун розробив метод вимірювання сили світла ламп і світлооптичних систем , названий їм телецентричну, який дозволяв вимірювати силу світла джерел без визначення відстаней до них і в незатемненном приміщенні, виконав ряд теоретичних досліджень з візуальної фотометрії в області малих яркостей. У 1948 році, у зв'язку з 250-річчям з дня народження одного з основоположників фотометрії П'єра Бугера, під редакцією А. А. Гершуні був переведений на російську мову його класична праця «Оптичний трактат про градації світла». Крім ретельного редагування, А. А. Гершун доповнив видання докладної біографією Бугера і професійними коментарями його праць.

Останні роботи А. А. Гершуні присвячені визначенню спектральної щільності випромінювання чорного тіла і дослідженню розсіювання світла на шорстких (матових) поверхнях. У 1952 році він приступив до збору матеріалів для давно задуманої ним книги «Теоретичні основи світлотехніки», але передчасна смерть не дозволила йому завершити цю роботу. Перелік наукових праць А. А. Гершуні містить понад 90 найменувань. У 1958 році видано збірник його вибраних праць.

Педагогічна та науково-громадська робота

Протягом усього життя А. А. Гершун багато уваги приділяв підготовці молодих фахівців. Він викладав і завідував кафедрами в Гірському та Електротехнічному інститутах, в Інституті інженерів цивільного повітряного флоту, у Військовій електротехнічної, Військово-морський та Військово-повітряної академіях. Викладав і складався професором Ленінградського технікуму точної механіки і оптики, а після перетворення технікуму в Ленінградський інститут точної механіки й оптики (Літма) з 1946 по 1952 рік завідував кафедрою фізичної оптики. Під його керівництвом у Літма була створена Лабораторія фізичної оптики. У різні роки читав курси фізики, фізичної оптики, світлотехніки, фотометрії, колометріі та ін Керував роботою аспірантів, залучав до дослідницької роботи студентів, щотижня проводив наукові семінари для студентів старших курсів, виховував у них схильність до творчого пошуку і вміння розбиратися в оригінальних роботах вітчизняних та іноземних вчених.

З кінця 20-х рр.. А. А. Гершун працював у Комісії з освітлювальної техніки, керованої професором М. А. Шателеном. Очолював Ленінградське відділення Всесоюзної асоціації лабораторій освітлювальної техніки і світлотехнічної секції Всесоюзної електротехнічної асоціації, працював в редакційній колегії журналу «Світлотехніка». З 1947 року і до самої смерті А. А. Гершун був головним помічником М. А. Шатель, який обіймав у ці роки посаду голови Комісії з світлотехніки при відділенні технічних наук АН СРСР, і головою її Ленінградського відділення.

Нагороди

Сталінська премія другого ступеня (1942, 1949)

Орден Червоної Зірки (1942)

Орден «Знак Пошани» (1945)

Орден Трудового Червоного Прапора (1949)

Медалі СРСР

Джерела

1.Майзель С. О.Світлотехніка в ГОІ / / XV років Державного оптичного інституту. - Л.-М.: ГТТІ, 1934. - С. 195 -222.

2.Волькенштейн А. А.Фотометрія / / 50 років Державного оптичного інституту ім. С. І. Вавілова (1918-1968). СБ статей під ред. М. М. Мірошникова. - Л.: Машинобудування, 1968. - С. 345-366.

3.Лазарєв Д. М.Світлотехніка (там же, с. 384-394)

4.Лазарєв Д. М.Андрій Олександрович Гершун (там же, с. 694-701)

5.Лазарєв Д. М.Наукова, педагогічна і громадська діяльність Андрія Олександровича Гершун / /Гершун А. А.Вибрані праці з фотометрії та світлотехніці. - М.: Физматгиз, 1958. - С. 531-542.

Сайт: Википедия