Йоганн Фрідріх Гербарт: біографія

Біографія

Народився в Ольденбурзі. Гербарт здобув освіту спочатку в латинській класичній школі, а потім в Єнському університеті. Він ознайомився з навчаннями представників німецької класичної філософії Канта, Фіхте, але великий вплив справила на нього вчення античного філософа Парменіда про те, що все в світі єдино і незмінно. Закінчивши університет, Гербарт став вихователем дітей у сім'ї швейцарського аристократа. У 1800 році він відвідав Бургдорфскій інститут Песталоцці. Однак демократична спрямованість поглядів великого педагога не була ним засвоєна. З 1802 року Гербарт працював в Геттінгенському і Кенігсберзькому університетах на посаді професора. У них він розгорнув широку педагогічну діяльність: читав лекції з психології та педагогіці, керував семінарією для підготовки вчителів. Помер в 1841 році в Геттінгені.

Психологічні ідеї

Основоположник емпіричної психології у Німеччині. Виступав проти теорії здібностей Вольфа. Гербарт був прихильником асоціативної психології і прагнув побудувати психологію, засновану передусім на досвіді: її предметом повинні бути факти, явища свідомості. Для перетворення психології в справжню науку Гербарт вважав за необхідне застосування математики, намагався використати її для пояснення статики та динаміки уявлень, які за Гербарт є елементами свідомості. За Гербарт свідомість має три області: ясність свідомості, свідомості та несвідомого, між якими існують нежорсткі кордону, названі Гербарт порогами. Термін «витіснення», застосований Гербарт для позначення переходу подання в область несвідомого, широко використовувався потім у психоаналізі. Гербарт виділив також умови переходу уявлень з несвідомого у свідомість: сила самого подання і кількість зв'язків даного подання з минулим досвідом (процес «підтримки» подання з боку минулого досвіду Гербарт називав апперцепцією).

Філософські і психологічні основи педагогіки

З філософії виводив мету виховання. За допомогою психології обгрунтовував шляхи досягнення цих цілей. Розробив естетичну теорію. Зводив процес психічної діяльності до механічних комбінаціям уявлень. Ввів в науку поняття: асоціація, аперцепція.

Ідеї в області виховання

Педагогіку розумів як науку про мистецтво виховання, вміє зміцнювати і відстоювати існуючий лад. Мета виховання - формування доброчесної людини, яка вміє пристосуватися до існуючих відносин, що поважає встановлений правопорядок. Мета виховання досягається розвитком багатосторонності інтересів і створення на цій базі цілісного морального характеру, керованого5 моральними ідеями: внутрішньої свободи, досконалості, прихильності, права, справедливості.Завдання морального виховання: 1. Утримувати вихованця; 2. Визначати вихованця; 3. Встановлювати чіткі правила поведінки; 4. Не давати підстави для того, щоб вихованець засумнівався в істині; 5. Хвилювати душу дитини схваленням і осудженням. У Гербарта відсутній трудове виховання - прагнув виховати мислителя, а не діяча. Приділяв велику увагу релігійному вихованню. Релігійний інтерес у дітей треба порушувати якомога раніше і постійно розвивати. Релігія вимагає почуття смирення і необхідна як стримуючий початок. Ввів в науку поняття «виховує навчання». Виховує навчання не повинно відокремлювати повідомлення знань від пробудження розумової самодіяльності учня. Саме цим останнім властивістю, а не питанням про чистому знанні або про його користь визначається та точка зору, якої повинно триматися виховує навчання. Можна стверджувати, що саме І.Ф. Гербарт ввів у педагогіку поняття «виховує навчання», ніж як би підбив підсумок тривалим пошукам педагогічної думки в цьому направленіі.Ізлагая свої думки про виховує навчанні, І.Ф. Гербарт намагався розвести логіку навчання з логікою виховання, виходячи з того, що викладання має вестися у двох напрямках: «вгору», відкриваючи вихованцю «найпрекрасніше і гідне», і в протилежному напрямку, аналізуючи дійсність з її «недоліками і потребами», щоб підготувати вихованця до зустрічі з ними. Можна стверджувати, таким чином, що розуміння Гербарт виховує навчання виходило з того, що специфічні за своїми функціями виховання і навчання взаємопов'язані і діалектично взаємодіють між собой.Прі всі недоліки односторонньо психологічного обгрунтування ідеї навчання, що виховує його безсумнівно ¬ ве гідність полягала в тому, що І . Ф. Гербарт стре ¬ мився розглядати щиросердечне життя як єдине ціле. Він виходив з того, що метод навчання повинен грунтуватися на психологічних засадах, так як весь розвиток особистості відбувається зсередини. Саме в цьому напрямку йшли всі його дидактичні пошуки. Є достатні підстави стверджувати, що пов'язана з ім'ям І.Ф. Гербарта досвідчена психологія та його ідеї навчання, що виховує з'явилися важливою віхою на шляху теоретичної розробки основ шкільного виховання та освіти в кінці XIX - нача ¬ ле XX ст.

Комментарии