Наши проекты:

Про знаменитості

Герхарт Гауптман: біографія


Герхарт Гауптман біографія, фото, розповіді - німецький драматург
15 листопада 1862 - 06 червня 1946

німецький драматург

Життя і творчість

Народився у польському місті Щавно-Здруй в сім'ї власника готелю. Навчався в Реальному училищі у Вроцлаві. Саме там познайомився до Йозефом Блоком. Пізніше вступив до Єнського університету. C 1883 по 1884 жив в Італії. У травні 1885р. одружився і зайнявся літературною творчістю. Перша драма його «Тіверій» - досить шаблонне твір у староромантіческом смаку, так само як і поема «Доля прометідов». Але незабаром з Гауптмана виробився письменник-натураліст. Першим досвідом у цьому новому напрямку була повість «Стрілочник Тіль» («Bahnw?rter Thiel»). Потім він написав драму «Vor Sonnenaufgang» і віддав її дирекції «Вільної сцени», тільки що організованою в Берліні гуртком літераторів. П'єса була представлена ??в 1889 році і своїм украй «зухвалим» реалізмом підняла у пресі цілу бурю.

Гауптман є тут учнем Ібсена, хоча ще незрілим, але вже з проблисками сильного, самобутнього таланту. У тому ж 1889 з'являється друга п'єса Гауптмана, «Свято миру» («Das Friedensfest»), в якій він остаточно виступає на шлях свідомого натуралізму і робить сміливу спробу до створення нового драматичного стилю.

Популярність Гауптмана усталюється і талант його визнається серйозною критикою тільки після постановки двох наступних п'єс: драми «Самотні» («Einsame Menschen», 1890) і комедії «Наш товариш Крамптон» («College Crampton», 1891); остання п'єса - одна з найвеселіших і розумних у всій новітній німецькій літературі. У «Самотніх» Гауптман виявив деяку близькість до поглядів графа Льва Толстого на шлюб.

Новітнім великим твором Гауптмана є драматична поема «Ткачі» («Die Weber», 1892), майстерно зображує економічне становище сілезьких робітників. Крім драм, Гауптман написав ще кілька оповідань («Der Apostel» та ін.) Гауптман талановитіші і глибше Зудермане, а в способі розробки своїх сюжетів набагато детальніше і сміливіше Ібсена. Індивідуалізація осіб за допомогою відтінків мови доведена у нього до високого ступеня досконалості.

За 15 років Гауптман став на чолі сучасної німецької драми. Почавши з натуралізму в дусі Золя, з проблеми спадковості у своїх ранніх речах («Vor Sonnenaufgang», «Friedensfest»), Гауптман надалі своїй творчості ставив собі різноманітні завдання. Від натуралістичних драм, що описують трагізм середовища, він перейшов до психології особистості в боротьбі з середовищем. На цьому побудовані його «Einsame Leute», де зображуються типи перехідного часу, коли особистість, пізнавши свої права, ще недостатньо зміцніла, щоб утвердитися в них. Велике суспільне значення має його драма «Die Weber» (1892), де на тлі заколоту голодних ткачів малюється страшна картина людського горя. Основний мотив всієї драми виражений в заключних словах: «У кожної людини повинна бути мрія» («Jeder muss halt a Sehnsucht ha b en»). Вона дуже цікава з техніки: героєм її є натовп, склад якої змінюється в кожній дії.

У подальшій творчості Гауптмана п'єси реалістичного змісту чергуються з казковими, фантастичними драмами. У «Ганнеле» ("Hannele's Himmelfahrt", 1892) Гауптман з великим успіхом об'єднує зображення самої грубої дійсності - життя в нічліжному притулку - з фантастичним світом мрій, розквітають в душі зацькованою вмираючої дівчинки. Контрастами зовнішнього каліцтва життя з красою прихованого духовного світу ця драма виробляє чарівне враження. До розряду реалістичних драм Гауптмана відносяться історична драма «Флоріан Гайер» (1895), «Михайло Крамер» (1901), «Візник Геншель» (1898), народні фарси «Боброва шуба», «Червоний півень», «Шлук і Яу» і новітня його драма «Троянда Бернт» (1903). У кожній з цих драм ідеалістичні прагнення духу протиставляються принижающих правді життєвих обставин і людських пристрастей.

Комментарии