Наши проекты:

Про знаменитості

Гаряев Петро Петрович: биография


  • Л. С. Ягужинського (д.б.н., зав. Каф. МДУ, зав. Лаб. НДІ ФХБ). У численних інтернет-публікаціях Гаряев посилається на роботу Гаряев П. П., Кокая А. А., Мухіна І. В., Тертишний Г. Г., Товмаш А. В., Леонова-Гаряєва Є. А., Ягужинський Л. С., Мулдашев Е. Р. «Експериментальний хвильової імунітет і хвильова генетика». За твердженнями людей, з них знайомих, Ягужинський заперечує причетність до цього тексту.
  • А. А. Полікарпова (д.ф.н., доцент кафедри російської мови філологічного факультету МДУ, зав. Лаб.). У бібліографії до роботи «Хвильова генетика як реальність» Гаряев посилається на матеріали конференції QUALICO-94, де фігурують два нібито спільних доповіді Гаряєва, Полікарпова і співавторів. Однак серед праць А. А. Полікарпова немає жодної написаної у співавторстві з Гаряєва. На конференцію були подані тези лише до одного з двох згаданих доповідей, і Полікарпов в списку співавторів не названий і взагалі виступав із власним окремим доповіддю.

У працях Гаряєва також містяться хибні посилання на чужі наукові роботи . Наприклад, на стор. 131 книги «Хвильовий геном» (1994) стверджується, ніби, згідно підручника Гросберга і Хохлова, «найбільш часто вживаною» є модель Роуза-Зимм, а на стор 153 дана формула з посиланням на той же підручник. Насправді, в підручнику Гросберга і Хохлова і дане твердження, і формула відсутні.

Помилки в роботах Гаряєва

Незважаючи на правдоподібність формули на ст. 153 у книзі «Хвильовий геном» (1994), вона не «обчислюється в рамках моделі Роуза-Зимм», як стверджується в тексті, і не має відношення до полімерної динаміці. Крім того, в роботі містяться математичні помилки, такі як у формулах (15-16) на стор 92, де переплутані індекси 1 і 2, змінні x і t, коефіцієнти k і ?, і в них буква c (позначає швидкість світла) присутня як у нижньому, так і у верхньому регістрі.


Публікації П. Гаряєва

Книги

  • П. П. Гаряев«Хвильовий геном», Видавництво «Громадська користь» 1993. ISBN 5-85617-100-4
  • П. П. Гаряев«Хвильовий генетичний код», Видавництво «ІЗДАТЦЕНТР» 1997. ISBN 5-7816-0022-1

Дисертація

Гаряев П. П.Структура і фізико-хімічні властивості піоціна R. МДУ, 1969. Дисертація (канд. біол. Наук)

Дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук П. Гаряев не захищав.

Статті та матеріали з теорії хвильового генома

Єдина публікація П. Гаряєва по «хвильової генетики» в реферованому науковому журналі:

  • П. П. Гаряев, А. А. Кокая, І. В. Мухіна, Є. А. Леонова-Гаряєва, Н. Г. Кокая«Вплив модульованого биоструктур електромагнітного випромінювання на перебіг аллоксанового цукрового діабету у щурів», БЕБіМ, т.143 № 2 (2007), стор 155.

Публікації П. Гаряєва, включаючи статті, що не потрапили в наукові журнали, можна знайти за посиланням.

Сайт містить інформацію про «теорії хвильової генетики» з позиції пропагандиста цієї «теорії».

Існують статті, написані Гаряєва у співавторстві з Г. Шипова і А. Акімовим.

У 1990 - х роках П. Гаряєва були також опубліковані статті (у тому числі в наукових журналах), що не мають прямого відношення до «хвильовий генетиці», але опосередковано пов'язані з деякими тезами та аргументами автора:

  • Berezin, AA; Garyaev, PP; Gorelik, VS, et al.«Is it possible to create a laser based on information biomacromolecules?» Laser Physics, vol. 6 (1996), issue 6, p. 1211-1213.
  • А. М. Агальтсов, П. П. Гаряев, В. С. Горелік, І. А. Раматуллаев, В. А. Щеглов«двохфотонним-порушувана люмінесценція в генетичних структурах». Квантова Електроніка, 1996, Том 23, № 2, с. 181-184.