Олександр Вулих: біографія

Біографія

Як наголошується на офіційному сайті поета,

n

n

Олександр - один з найвідоміших сучасних російських поетів. Його вірші регулярно публікуються в періодиці. Вони входять в найбільші вітчизняні енциклопедії та антології російської поезії, такі, як «Строфи століття» (1995) і «Російська поезія. ХХ століття »(1998).

n

n

У 1998 році Вулих запросили на «Русское радио», де він пропрацював два роки. Писав «Вірш дня від Олександра Вулих», кожен день видаючи «свіжий народний афоризм». Слухачі «Російського радіо» повторювали й переказували ці щоденні міні-твору. Так Сашко став професійним поетом, людиною, що заробляють своєю поезією гроші. Але дуже скоро зрозумів, що в Росії поет може запрацювати тільки в шоу-бізнесі. Так Вулих став писати вірші для пісень. Формувався шоу-бізнес, і разом з ним формувався поет-пісняр. Олександр писав вірші для пісень хед-лайнерів російської поп-сцени. Пісні на його тексти виконували: Філіп Кіркоров, Микола Носков, Лариса Доліна, Олександр Маршал, Ірина Аллегрова, Ігор Саруханов, Лоліта, Ані Лорак, Жасмін, Наташа Корольова, Діана Гурцкая, Анна Резнікова, Михайло Шуфутинський, Борис Моїсеєв, Данко, Віктор Чайка , Олександр Буйнов, «Стрілки», «Прем'єр міністр», «Самоцвіти», «На-На», «Мурзилки Інтернешнл» (проект «Авторадіо»), «Шао? Бао! », Олександр Кальянов, Володимир Пресняков та багато інших. І найперша пісня групи «Тату» «Скажи, навіщо я чекаю дзвінка» - від Олександра Вулих.

Потім була робота на телебаченні - на ОРТ, на ТНТ, на СТС. Вранці поет приїздив на телевізійну студію і видавав вірш дня і тему для новин.

Кар'єра

Починав як професійний поет-перекладач, перекладав румунську та молдовську поезію. Одна з улюблених румунських книг поета «Як звуть четвірку Бітлз» була написана незвичайним мовою - ритмізована проза без знаків пунктуації про нерозуміння великим світом закоханої людини. Перекладацька робота відбилася потім на мюзиклі «12 стільців», який Вулих писав цілий рік - він на спір написав арію Остапа Бендера, яку той співає любительці усього іноземного Еллочці румунською мовою.

Автор публіцистичних, літературознавчих, полемічних статей, які публікувалися в безлічі журналів і газет:

• «Moulin Rouge».
• «Московська правда»,
• «Московський комсомолець»,
• «Новий Погляд»,
• «Московська комсомолка»,
• «Вечірній клуб»,
• «Музична правда»,
• «Профіль»,
• «Вогник»,

З 1991 по 1999 роки - головний редактор арт- проекту Нічне рандеву. З 1995 року газета виходила як щомісячний додатка до щоденної газети «Московська правда». На цьому етапі спонсорську допомогу виданню надав ВД «Новий Погляд» Євгена Ю. Додолева, позиціонує цей проект як«ще не літературу, але вже не журналістику».

Наприклад, автобіографія поета в його газеті виглядала так:

n

n

Я народився в п'ятдесят шостому ...
Nгод за роком зростав, і поступово
nростом вийшов для стрибків з жердиною ,
nда не вийшло з мене спортсмена.
nШелестело дитинство, як листя,
nголосамі юність колосилася ...
nі лягали звуки на слова,
nтолько пісні щось не склалося.
nне склалася пісня ... Ну і що?
nКто помітив?-Шут, їй-богу, з нею ...
nКстаті, міг би стати і я блазнем,
nда жартувати , як треба, не вмію ...
nСлішком довго в хмарах витав,
nне літаючи толком, і при цьому
nс неба зірок не хапав жменями ...
nі не став тому поетом.
nТолько я - зрозуміло, не про те.
NА скоріше - про щастя людини
nбить народженим ...
nв п'ятдесят шостому
nна зламі хмарного століття.

n

n

Комментарии