Наши проекты:

Про знаменитості

Федір Павлович Вронченко: биография


Не брав Вронченко і особливих заходів із пристрою й поліпшення кредитних установ: приватних не виникало, а казенні, крім незадовільної організації та діяльності, служили джерелом для покриття дефіцитів. Розпис доходів і витрат за період управління міністерством фінансів Вронченко така:

З наведеної таблиці випливає, що витрати значно перевищували доходи. Отже, щорічно доводилося покривати дефіцити позиками або вводити нові податки. Позики доводилося укладати за кордоном, або ж брати частину необхідних сум з казенних кредитних установ (чим був підготовлений їх крах в 1857-59 рр..) І, нарешті, у разі відсутності зазначених ресурсів, звертатися до випуску квитків державного казначейства (серій). Іноді для приховання або зменшення дефіцитів вдавалися до зарахування непокритих витрат в рахунок доходу майбутніх років. Постійні дефіцити, викликані переважно посиленням витрат на утримання військ, внаслідок Кавказької війни, Краківського повстання та Угорською війни, спонукали уряд вживати заходів до скорочення витрат (1847), але так як участь у виробленні цих заходів обмежувалося тільки міністерськими канцеляріями, без звернення до громадської думки , то, незважаючи на сильне бажання обмежити витрати, які приймались для досягнення цієї мети заходи не приводили до бажаних результатів.

Само собою зрозуміло, за таких умов для покриття зростаючих витрат, окрім укладення позик, доводилося звертатися до збільшення розміру існуючих податків. Так, в 1846 році був подвоєний допоміжний земський збір з селян, міщан і купців, а так як податкові сили селян і без того були досить напружені, то залишалося звернутися до введення нових або ж збільшення старих непрямих податків. Особливу увагу було звернуто на питний дохід. Натомість відкупної, в 1847 р., була введена акцизно-відкупна система; згодом ця міра була поширена на привілейовані губернії, в яких у 1851 році був введений питний статут. Далі, в 1847 році послідувало знищення пільг, якими користувалися 13 губерній та областей щодо продажу нижчих сортів тютюну; спільно з цим було збільшено бандерольний збір на тютюн. Нарешті, в цьому ж році був введений акциз зі бурякоцукрового виробництва. З інших заходів, прийнятих Вронченко, слід вказати на новий тариф 1850 р., в якому, під впливом почали тоді панувати в галузі митної політики ідей, були зроблені деякі зменшення тарифних ставок.

Крім того, в цей же час була знищена прикордонна лінія, що існувала між Росією і Польщею. З інших заходів, проведених Вронченко, можна вказати на остаточне знищення асигнацій в 1847-49 рр.. Втім, остання міра носила виключно формальний характер і була вирішена ще попередником Вронченко, Єгором Канкрін. На такі ж суттєві питання, як удосконалення службового персоналу міністерства фінансів, а також внесення поліпшень в техніку податків, не було взято до уваги. Сума боргів з 299 млн руб. (1844 р.) зросла до 400 млн руб. (До 1852 р.), не рахуючи в цій сумі випущених квитків державного казначейства (серій) та запозичень з казенних кредитних установ.

У приватному житті Вронченко був людина проста і доступний, але мав серед сучасників репутацію циніка. Федір Вронченко був у близьких дружніх стосунках зі своїм молодшим братом Михайлом. При установі в Санкт-Петербурзі в 1845 р. Російського географічного товариства мабуть з дозволу государя-імператора Миколи I виділив Товариству 10 тис.руб сріблом на поточні витрати, а також подарував в формується бібліотеку РГТ кілька своїх книг. Здається перебував почесним членом РГТ. У XIX ст. у складі Російського військово-морського флоту складався бойовий корабель «Граф Вронченко», названий на честь Федора Михайловича Вронченко. Історія зберегла і донесла до нащадків кілька анекдотів - цікавих напівлегендарних історій - про звички і схильності Вронченко. Так за однією з версій, Вронченко був дуже небайдужий до молодим особам протилежної статі, хоча одружений не був. Всі свій статок у смерті заповів братові Михайлу.

Джерело

Сайт: Википедия