Про знаменитості
Ріхард Вольфрам: біографія
16 вересня 1901 - 30 травня 1995
німецький та австрійський фольклорист, музикознавець, керівний співробітник Аненербе, унтерштурмфюрер СС
Біографія
У 1920-1926 рр.. вивчав німецьку філологію, скандинавські мови і літературу у Віденському університеті. З 1928 р. викладав там же шведську мову. Співпрацював у Дослідницькому суспільстві німецького Південного Сходу (S?dostdeutschen Forschungsgemeinschaft) етнологічного музею у Відні.
1 червня 1932 вступив у НСДАП (членський квиток № 1088974). Працював кореспондентом для шведських газет, в тому числі «Nya Daglig Allemanda», в яких висвітлював події, що відбуваються в Австрії, з націонал-соціалістичної точки зору. Був головою німецько-шведського об'єднання «Svea». У 1936 р. захистив докторську дисертацію на тему "Танці з мечами і чоловічі союзи". У 1937 р. став працювати в антисемітських "Об'єднанні фольклористики". З літа 1938 р. керівник навчально-дослідного відділу німецької фольклористики Аненербе. З червня 1939 екстраординарний професор на кафедрі німецького фольклору Віденського університету. Також займався музикознавством - особливою сферою інтересу Вольфрама були німецькі танці з мечами (див. шотландський аналог) як уособлення нордичних німецьких чоловічих союзів.
nВ 1940 - 1941 і в 1944 рр.. керівник робочої групи за звичаями і народним повір'ям секретної комісії з питань культури в Південному Тіролі. З серпня 1942 р. співробітник наукового управління представництва Аненербе в Осло (Au?enstelle Oslo). Займався пошуком та присвоєнням культурних цінностей. З 1943 р. входив до Особистий штаб рейхсфюрера СС. У липні 1944 р. перебував у Норвегії з особливим дорученням з дослідження скандинавського фольклору.
У 1945 р. Вольфрама було тимчасово заборонено працювати за професією. У 1954 р. повернувся до викладання. У 1959 р. відновився у званні екстраординарного професора. З 1961 р. директор Інституту фольклору Віденського університету. З 1963 р. ординарний професор австрійського та європейського фольклору. У 1985 р. в Зальцбурзькому університеті був створений «Дослідницьке управління Ріхарда Вольфрама» (Richard-Wolfram-Forschungsstelle).
Нагороди
- Хрест Військових заслуг 2-го ступеня (16.2.1945)
- Австрійський хрест за заслуги в галузі науки і мистецтва 1-го класу (1977)
Вибрані твори
- Die Siebenb?rger Volkst?nze in Jb. f. ostdt. Volkskunde 22 (1978)
- Die Volkst?nze in ?sterreich und verwandte T?nze in Europa, Salzburg 1951.
- Ein neugefundenes Schwerttanzmanuskript des 18. Jh.s aus dem Salzkammergut in Jb?Vw 32/33 (1984)
- Franz Friedrich Kohl. Sein Leben u. seine Bedeutung f. das Volkslied in Tirol in Beitr?ge zur Volksmusik in Tirol 1978.
- Ernst Moritz Arndt und Schweden, Diss. Wien 1926.
- Die Volkstanznachrichten in den Statistischen Erhebungen Erzhzg. Johanns in H. Koren [Fs.] V. v. Geramb 1949
- Der "Steirische Tanz". Seine Eigenart u. seine Stellung im europ?ischen Tanzgut in Reiner Hefte f. Volkskunde 2 (1981)
- Schwerttanz und M?nnerbund, Kassel 1935.
- Die Fr?hform des L?ndlers in Zs. f. Volkskunde N. F. 5 (1933)
- Schwerttanz und Schwerttanzspiel in Wr. Zs. f. Volkskunde 37 (1932)
- Vom Singen in der Gottschee in Jb?Vw 6 (1957)
- Deutsche Volkst?nze. Leipzig 1937.
- Spuren ?lteren Melodiegutes in den Aufzeichnungen alpenl?ndischen Volksgesanges in O. Kolleritsch. Graz 1974.
- Der Spanltanz u. seine europ?ischen Verwandten, ein weitverbreiteter Geschicklichkeits-Schwerttanz in Oberdt. Zs. f. Volkskunde 9 (1935)
- Reigen-u. Kettentanzform in Europa 1986.
- Gro?formen der Salzburger Brauchtumst?nze in W. Deutsch / / Die Volksmusik im Lande Salzburg 1979
- Der Pinzgauer Tresterertanz in Wr. Zs. f. Volkskunde 41 (1936)
- Salzburger Volkst?nze in Wr. Zs. f. Volkskunde 38 (1933)