Наши проекты:

Про знаменитості

Володимир I Святославич: биография


У 988-989 облога Корсуня в Криму. Про причини та наслідки найбільш відомого походу князя Володимира викладено в розділі «Хрещення» і статті Похід на Корсунь у 988 році. За ПВЛ місто здалося після тривалої облоги, коли російські перекопали труби, по яких до міста надходила вода з колодязів. Потім візантійські імператори надіслали свою сестру Анну заміж за Володимира, після чого він повернув місто Візантії і після повернення до Києва приступив до хрещення народу.

У 991 році похід у дністровські землі проти білих хорватів.

У 992 успішна війна з Польщею за Червенські русь.

У 994-997 Володимир повторив похід проти волзько-камських булгар і рушив на Північний Кавказ.

Володимир вів активну зовнішню політику: за час правління їм було укладено безліч договорів з правителями різних країн. Це були: Стефан I (король Угорщини), Болеслав I Хоробрий (король Польщі), Болеслав II (король Чехії), Сильвестр II (папа римський), Василь II (імператор Візантії).

Проблемою Русі залишалися постійні набіги печенігів: в 990, 992 на Переяславль, 993, в 996 відбулася битва біля Василева, в 997 напад на Київ, в 1001, в 1013 відбулося польсько-Печенізьке вторгнення на Русь. Спогади про печенізькою війні вже через століття взяли епічні форми (легенда про Білгородському киселі, про Микиту Кожум'яку та ін.) Для оборони від печенігів був побудований ряд фортець по південному рубежу київської Русі, а також суцільна стіна (частокіл) на земляного насипу, званий Змієві вали. По південних і південно-східних кордонів тодішньої Русі, на правій і лівій стороні Дніпра, виведені були ряди земляних окопів і сторожових «застав», щоб стримувати нападу кочівників. За свідченням візантійського імператора Костянтина VII Багрянородного, печеніги кочували на відстані одного дня шляху від Русі.

У 1006-1007 рр.. через Київ проїздив німецький місіонер Бруно Кверфуртський, прямуючи до печенігів для проповіді Євангелія. Він зупинився погостювати у князя Володимира, якого в листі до імператора Генріха II називає сеньйором русів (лат.Senior Ruzorum). Князь Володимир умовляв місіонера не їздити до печенігів, кажучи, що у них він не знайде душ для порятунку, а скоріше сам загине ганебною смертю. Князь не міг умовити Бруно і запропонував провести її зі своєю дружиною (лат.cum exercitu) до кордонів своєї землі, «які він з усіх боків огородив міцним частоколом на досить великій відстані через поневіряються близько них ворогів». Бруно говорив мабуть про Змієві вали, довжина яких лише в Київській області становить 800 кілометрів.

Законодавство та карбування монети

Всі закони Володимир приймав при узгодженні зі своєю порадою, який складався з його дружини (військових начальників) і старших, представників різних міст. Кликані були разом з боярами і посадниками і «старійшини по всім градом».

Великі міста були влаштовані по-військовому, утворили кожен цілісний організований полк, що називався тисячею, яка поділялась на сотні й десятки. Тисячею командував обирається місто, а потім призначається князем тисяцький, сотнями і десятками також виборні соцькі і десятники.

Старці, або старші, міські є об руку з князем, разом з боярами, у справах управління, як і при всіх придворних урочистостях, утворюючи як би земську аристократію поруч з княжої служилої.

Володимиру приписується «Церковний статут», який визначає компетенцію церковних судів. Довгий час вважався підробкою XIII ст., Нині взяла гору точка зору, відповідно до якої це справжній статут Володимира, але з пізнішими додаваннями і спотвореннями.