Про знаменитості
Микола Васильович Вітрук: біографія

російський юрист і державний діяч, суддя Конституційного суду Російської Федерації у відставці
Біографія
Народився 4 листопада 1937 року на заїмці Жаровка Первомайського району Томської області. Російський. Батько, Вітрук Василь Зіновійович (1919-1990), працював учителем, рахівником, бухгалтером, мати, Вітрук (уроджена Жарова) Ксенія Леонтіївна (1918-1988) була професійним мисливцем, токарем по дереву, працівником торгівлі. Батьки Вітрука розлучилися на початку 50-х років.
Освіта
З 1944 по 1954 рік отримував початкова середня освіта: з 1944 по 1949 рік - у початкових школах села Лінда Первомайського району Томської області , Анжеро-Судженськ й Томська, до 1954 року продовжував навчання і закінчив 8-й чоловічу середню школи в Томську.
З 1952 року - член ВЛКСМ.
У 1959 році закінчив юридичний факультет Томського державного університету ім В.В. Куйбишева. Тема дипломної роботи - «Сутність правових відносин у соціалістичному суспільстві», науковий керівник, який прийняв роботу - доцент О. А. Жидков.
Професійна діяльність
З 1959 по 1960 рік - завідувач районної юридичною консультацією в Томській області, заодно проходив стажування в Томській обласної колегії адвокатів і працював адвокатом.
З 1960 по жовтень 1963 року працював на юридичному факультеті Томського державного університету, був асистентом кафедри теорії та історії держави і права. Читав курси лекцій і проводив навчальні занять з теорії держави і права, з історії політичних і правових навчань, з державного права зарубіжних країн. В цей же час ним були опубліковані перші наукові роботи з питань форми права і конституційних прав громадян.
З червня 1962 року - член КПРС (до серпня 1991 року).
З 1963 року навчався в аспірантурі Київського державного університету, був аспірантом кафедри теорії та історії держави і права юридичного факультету. Будучи аспірантом, читав лекції на заочному відділенні юридичного факультету. 6 березня 1966 захистив кандидатську дисертацію за темою «Суб'єктивні права радянських громадян та їх розвиток в період будівництва комуністичного суспільства». З грудня 1966 року працював асистентом, старшим викладачем і доцентом кафедри теорії та історії держави і права Київського державного університету. Читав курси лекцій з теорії держави і права та спецкурсу «Вчення про норми соціалістичного права та їх реалізації».
Розробив програму, читав курс лекцій і вів заняття за новою навчальної дисципліни «Основи правової кібернетики». Опублікував ряд статей з даної теми, у тому числі в зарубіжних виданнях (Польща, Болгарія).
З 1966 по 1971 роки працював у складі делегації Української РСР в комісії ООН з прав людини.
У 1971 році вступив за конкурсом у Інститут держави і права АН СРСР, де працював старшим науковим співробітником. Брав участь у проведенні академічних досліджень, у написанні колективних монографій, присвячених проблемам прав людини, основ держави і права, політичної системи суспільства. Вів педагогічну роботу в Академії суспільних наук при ЦК КПРС, в Університеті дружби народів імені Патріса Лумумби. Брав участь у створенні проекту Закону СРСР «Про правове становище іноземних громадян в СРСР». У 1977 році був членом робочих комісій з підготовки проекту Конституції СРСР і узагальнення матеріалів його всенародного обговорення, у 1978 році брав участь у підготовці матеріалів до проекту Конституції РРФСР.
27 квітня 1978 за рішенням Президії Академії наук СРСР Вітрук було присвоєно вчене звання старшого наукового співробітника за спеціальністю «теорія та історія держави і права, історія політичних і правових вчень», 29 грудня 1980 рішенням ВАК при Раді Міністрів СРСР було присуджено вчений ступінь доктора юридичних наук за результатами захисту докторської дисертації «Проблеми теорії правового становища особистості в розвинутому соціалістичному суспільстві ».
← предыдущая следующая →