Про знаменитості
Язепс Вітолс: біографія
латвійський композитор і музичний педагог
Народився в музичній сім'ї, навчався в Санкт-Петербурзької консерваторії у М. А. Римського-Корсакова. Закінчивши консерваторію в 1886 році, став вести в ній (в 1901-1918 - професор). Серед його учнів - С. С. Прокоф 'єв та М. Я. Мясковський. Вітолс був близьким другом А. К. Глазунова і А. К. Лядова, брав участь у «Біляївський п'ятницях» - творчих зборах композиторів, що проводилися на квартирі видавця і мецената Митрофана Бєляєва. Саме у видавництві Беляєва було надруковано більшість творів Вітолса цього періоду (опублікованих під іменем Йозеф Вітол). У 1897-1914 Вітолс виступав як музичний критик у друкованих виданнях Петербургу, а після революції виїхав до Риги, де став одним з найбільших представників музичної культури незалежної Латвії. У 1918 він очолив Латвійську національну оперу, рік по тому заснував Латвійську консерваторію, в якій займав пост професора композиції й ректора (до 1944 з перервою в 1935-1937). У його класі навчалися практично всі відомі згодом латвійські композитори, а також деякі литовські. У 1944 році, коли в Латвію увійшли радянські війська, Вітолс емігрував до Німеччини, де і провів останні чотири роки.
Вітолс - автор перших латвійських творів у жанрі симфонії (1888), фортепіанної сонати (1885), струнного квартету (1899). Його стиль відзначений ясністю форми і хорошою оркестровкою. Синтезувавши впливу європейської та російської музики кінця XIX століття, композитор також використав у своїх творах елементи латиського музичного фольклору.
Основні твори
- «Драматична увертюра» (1896)
- «Латиська сільська серенада» (1935)
- «Осіння пісня» (1928)
- Сім народних латиських пісень (1903)
- Симфонія e- moll (1888)
- Романс для скрипки і фортепіано (1894)
- Два струнних квартети (1885, 1899)
- Фантазія на латиські теми для скрипки і фортепіано (1910)
- Сонатина (1926)
- «Карміна» (1921)
- Інші твори
- Вальс-каприс (1897)
- Варіації на латиську тему (1891)
- Соната (1885)
- «Пісня хвиль» (Vi??u dziesma; 1909)
- Десять народних латиських пісень (1901)
- Більше ста творів для хору без супроводу, в тому числі «Замок світла» (Gaismas pils; 1899), «Королівська дочка» (Karalmeita??i>; 1903), «Давид і Саул» (D?vids Zaula priek??; 1928) та ін
- Пісні та романси для голосу і фортепіано
Бібліографія
- S. V?ri?a. J?zeps V?tols: komponists un pedagogs. - Рига, 1991
- L. Apkalns. J?zeps V?tols: Portrait eines lettischen Komponisten, в його книзі: Lettische Musik (Wiesbaden, 1977), стор 247-65