Роман Віктюк: биография
- 2008 - Роман Карцев: Бенефіс, - «Добре забуте старе»: вистава Віктюка «Браво, сатира!», За творамиМ. Жванецького, поставлений у Московському театрі мініатюр для Карцева і Ільченко (1984)
- 1980 - Історія кавалера де Гріє і Манон Леско - режисер телевізійного фільму-спектаклю за мотивами роману абата Прево. У ролях: Ігор Костолевський, Маргарита Терехова, Олександр Збруєв, Валентин Гафт, Еммануїл Віторган, Юрій Яковлєв, Клара Бєлова, Борис Іванов, Андрій Степанов, Петро Смидович, Олег Чайка, Юрій Горін, Юхим Шифрін
- 1976 - вечірнє світло, - режисер телефільму за однойменною п'єсою О. Арбузова
- 1978 - Гравці, - режисер телефільму за п'єсою М. В. Гоголя. У ролях: Олександр Калягін (Іхарєв), Валентин Гафт (Втішний), Леонід Марков (Швохнєв), Олександр Лазарєв (Кругель), Володимир Кашпур (Олексій), Борис Іванов (Глов-старший), В'ячеслав Захаров (Глов-молодший), Борис Дьяченко (Гаврюшка) , Микола Пастухов (Замухришкін), Маргарита Терехова (Аделаїда Іванівна)
- 1989 - Татуйована троянда, - телеверсія вистави МХАТ ім. Чехова, за однойменною п'єсою Теннессі Уїльямса (Гл. ред. Літ.-драм. Програм ЦТ)
- 2001 - Ростов-тато, -Нотаріус, - роль у телесеріалі Кирила Серебренникова ( новела «Синок», заключна)
- 1982 - Дівчинка, де ти живеш?, - режисер телефільму за п'єсою М. Рощина «Веселка взимку»
- 1993 - Батерфляй, - документальний фільм ( «кіношоу, еротичне шоу або екзистенційне шоу») про режисера Олексія Учителя (I приз за кращий повнометражний фільм IV Відкритого фестивалю неігрового кіно «Росія»), за сценарієм Д. Смирнової та А. Вчителі
- 1985 - Довга пам'ять, - режисер фільму про піонера-герої Володі Дубініна, за мотивами повісті Л. Кассіля і М. Поляновського
- 2001 - Кінець століття, -Хенрік Станковскій,лікар-психотерапевт,стирає пам'ять, - центральна роль у фільмі Костянтина Лопушанського
- Віктюк Р.Перевірка на покликання [: Ірина Мірошниченко] / / Мій улюблений актор: Письменники, режисери, публіцисти про акторів кіно [: зб.] / Упоряд.Л. І. Касьянова. М.: Мистецтво, 1988. С.75-90.
- Віктюк. Роман із самим собою. М.: Підкова, 2000, - 484 с. - ISBN 5-94663-057-1 - рецензія;2-е вид.: АСТ; Зебра Е, 2005. - ISBN 5-94663-196-9
Критика
- Р. Довжанської представився якийсь «світоглядний перелом» у постановці «Заводного апельсина» (1999, за мотивами роману Е. Берджеса) - критик побачив самоспростування репутації режисера як «жерця чистого мистецтва», його власним «співучим проповідям вічній любові і краси страждання»:
Истории
Нав`язлива шанувальниця або «Це я, Белла». Роман Віктюк