Йозеф Вайнхебер: біографія

Біографія

Вайнхебер виріс у дитячому будинку. До того, як стати письменником, він був робочим, в період з 1911 по 1918 працював на пошті. У 1919 році почав писати для газетиThe Musket. У 1918 перейшов з католицизму в протестантство.

У 1920 році вийшла перша збірка ліричних віршів поета «Der einsame Mensch» (The Solitary Man). Вайнхебер знаходився під впливом творчості Райнера Марії Рільке, Антона Вільдганса і Карла Крауса. Дружив з колегами по літературному цеху Мірко Елюшічем і Робертом Хольбаумом. З 1931 по 1933 рік і з 1944 року Вайнхебер був членом Нацистської партії.

З моменту публікації збірки віршів «Adel und Untergang» Вайнхебер стає одним з провідних поетів свого часу. Захоплення критиків викликав збірник «Wien w?rtlich», який частково був написаний на Віденському діалекті. А сорок од, що увійшли до Цикл «Zwischen G?ttern und D?monen» 1938 року, вважаються його поетичним шедевром.

В останні роки війни Вайнхебер пристрастився до алкоголю. У момент контрнаступу радянських військ він впав у депресію і наклав на себе руки, залишивши однозначну передсмертну записку.

Нагороди та визнання

• 1941 - Grillparzer Prize (спільно з Мірко Елюшічем)
• 1936 - Премія Вольфганга Амадея Моцарта (Wolfgang Amadeus Mozart Prize)

Твори

• 1920 - Der einsame Mensch, (Самотня людина, поезія)
• 1938 - Zwischen G?ttern und D?monen, (Між богів і демонів, поезія)
• 1926 - Boot in der Bucht, (Човен у бухті, поезія)
• 1937 - O Mensch, gib acht!, (Mankind, Take heed!, поезія)
• 1939 - Kammermusik, (Камерна музика, поезія)
• 1935 - Vereinsamtes Herz, ( Самотнє серце, поезія)
• 1935 - Wien w?rtlich, (Vienna Verbatim, поезія)
• 1934 - Adel und Untergang, (Nobility and Ruin, поезія)
• 1923 - Von beiden Ufern, (З двох берегів, поезія)
• 1944 - Dokumente des Herzens, (Серцеві папери, поезія)
• 1947 - Hier ist das Wort, (Ось воно слово , поезія)
• 1924 - Das Waisenhaus, (Притулок, роман)
• 1937 - Selbstbildnis, (Автопортрет, поезія)
• 1936 - Sp?te Krone, (Belated Crown, поезія)

Комментарии

Сайт: Википедия