Катерина Оттовна Вазем: біографія

Ім'я при народженні - Матильда. За першим чоловіком Гриньова, по другому - Насілова.

Освіта

Катерина (Матильда) Вазем народилася 13 (25) січня 1848 року в Москві.

Вона прийшла в Санкт-Петербурзьке театральне училище в 1857 році маленькою дівчинкою і зарахована була не як більшість дітей за казенний рахунок, а в числі кількох «своєкоштних» вихованців з оплатою по 500 рублів на рік, що не мають ні «казенного змісту», ні «казенного столу ». Лише через шість її перевели на що з'явилося в училищі казенне місце. Її педагогами були Л. І. Іванов - у молодших класах, А. Н. Богданов - у середніх класах і в старшому класі вона займалася у французького танцівника Е. Гюге, що працював в Росії з 1848 по 1869 рр.. і виховав плеяду російських класичних балерин. У 1867 році закінчила Санкт-Петербурзьке театральне училище.

На імператорської театральній сцені

Після закінчення училища була прийнята в Санкт-Петербурзьку балетну трупу імператорських театрів, дебютувавши 10 вересня 1867 в балеті « Наяда і рибалка »балетмейстера Ж. Перро, і незабаром зайняла місце провідної балерини. Серед її партнерів по сцені були П. А. Гердт (її постійний партнер по танцю), А. Ф. Вергіни, А. Н. Кеммерером, К. І. Канцирева, Н. К. Богданова.

У репертуарі Катерини Оттовни було 22 партії. Кілька партій спеціально для неї були складені Маріусом Петіпа.

Серед її ранніх партій: сольні танці - Галя («Золота рибка», балетмейстер А.Сен-Леон), «Корсар» (1868, балетмейстери Ж. Перро і Ж. Мазілу), сольні танці - «Дочка фараона» (1870, балетмейстер М. Петіпа; з 1871 року - партія Аспіччіі), партія Баттл в балеті «Трільбі» (балетмейтер Петіпа, 1871), головні ролі в балетах «Катаріна, дочка разбочніка »(1872),« Камарго »(1872).

З початку 1870-х балерина стала отримувати власні бенефіси і поступово виходить у прими-балерини Пеьербургской сцени.

31 січня 1871 відбувся бенефіс трьох артистів: А. Ф. Вергіни, П. А. Гердта і Є. О. Вазем. Для цього потрійного бенефісу Маріус Петіпа поставив балетний спектакль «Дві зірки», нехитрий сюжет якого полягав у тому, що Аполлон не може з двох зірок вибрати кращу, щоб присудити їй золоте яблуко, і в підсумку ділить яблуко навпіл. «Буриданову борошна» (або Парісови, який не може вибрати найкрасивішу богиню Олімпу) Аполлона зображував П. А. Гердт, а в образі двох зірок, ясна річ, постали дві балетні зірки - палкі суперниці по сцені.

У 1873 році основним артистам балетної трупи Маріїнського театру було підвищено платню. У балетних хроніках «Наш балет; 1673-1899: балет у Росії ...» за 1873 цікаві факти: «Рік закінчився приємним для деяких артистів подією: були збільшені оклади і поспектакльная плата. Так, Вазем замість 5 руб. разових призначили 25 руб, Кеммерером замість 15 руб. - 25 крб., Шапошникової додали 100 руб. до платні і призначили 5 руб. разових ... ».

Балетне майстерність Катерини Вазем було безумовним, і незабаром вона отримала офіційні запрошення на балетні сцени Нью-Йорка та Філадельфії. Але дирекція імператорських театрів не відпустила балерину гастролювати в США, проте натомість запропонував матеріальні умови: з 1874 року Є. Вазем за вислугою десяти років уклала контракт на три роки з платнею 6000 в рік і поспектакльних по 35 рублів, щорічний напівбенефіс і трехмесяний відпустку зі збереженням змісту. Така висока зарплата була не у всіх: скажімо, московська прима того ж періоду Ганна Собещанская отримувала в десять разів менше - 600 рублів на рік, а ставка Мінкуса становила 4000 в рік.

Комментарии