Наши проекты:

Про знаменитості

Дмитро Олександрович Бистролетов: біографія


Дмитро Олександрович Бистролетов біографія, фото, розповіді - радянський розвідник, граф
03 січня 1901 - 03 травня 1975

радянський розвідник, граф

Біографія

Позашлюбний син графа Олександра Миколайовича Толстого, який народився 12 серпня 1858 під Виборгом, освіта вища, юрист, подвійний тезка графа Олександра Миколайовича Толстого, старшого брата письменника А. Н. Толстого. У серпні 1916 року Рішенням Департаменту Герольдії Урядового Сенату, Дмитро Бистролетов введений в Особисте почесне громадянство Російської імперії, в жовтні 1917 року введено в графський титул Російської імперії - граф Толстой.

У 1904-1913 рр.. жив у Петербурзі. У 1913-1917 рр.. навчався в Севастополі в Морському кадетському корпусі.

Освіта

У 1919 р. закінчив випускні класи класичної гімназії міста Анапи, одночасно, закінчив випускні класи морехідної школи міста Анапи - штурман далекого плавання. У 1922 р. закінчив випускний клас коледжу для європейців-християн в Константинополі. У травні 1922 р. прийнятий на медичний факультет Університету імені Яна Амоса Коменського в Братиславі, в листопаді 1922 р. перевівся до Карлового університету в Празі, в 1924 р. перейшов на юридичний факультет того ж університету і закінчив його у 1927 р. отримавши диплом " Фахівця по світовій торгівлі нафтою ", у березні 1928 р. захистив дисертацію" Основні проблеми права у висвітленні історичного і діалектичного матеріалізму ", присвоєно вчений ступінь доктора права. У 1935 р. закінчив медичний факультет Цюріхського університету (під чужим прізвищем і документами), в 1936 р. захистив дисертацію по гінекології, присвоєно вчений ступінь доктора медицини. Навчався в Академії Мистецтв Парижа і Берліна, прийнятий в 1937 р. в "Спілка художників СРСР"

розвіддіяльність

Працюючи в Радянському торгпредстві і полпредстве в Празі, співпрацював з ІНО ОДПУ (зовнішньою розвідкою СРСР), з лютого 1924 р. на території Чехословацької республіки займався збором інформації з технічної, економічної та політичної розвідки. З 1930 р. штатний співробітник ІНО ОДПУ, з 1930-1937 р.р. працював на нелегальному становищі в суміжних державах Азії, Північної та Південної Америки, Африки і Європи, як нелегала-вербувальника і керівника групи нелегалів (псевдонімом "Андрій"). Завдання Бистролетову з "Центру" видавав безпосередньо А.Х. Артузов, діючи через легальних і нелегальних резидентів ІНО (Н. Г. Самсонова, Б. Я. Базарова, Т. Маллі, І. С. Порецкого та ін.) Забезпечив керівництво СРСР дипломатичними шифрами і кодами Англії, Німеччини, Італії, Фінляндії, Франції. Організував отримання з Державного департаменту США секретної інформації. Контролював особисте листування Гітлера і Муссоліні. Дістав для СРСР ряд новітніх технологій та зразків озброєння.

Репресія

17 вересня 1938 Бистролетов заарештований за звинуваченням у шпигунстві, 8 травня 1939 Військова Колегія Верховного суду Союзу РСР засудила Бистролетова Дмитра Олександровича до позбавлення волі у виправно-трудових таборах строком на двадцять років з поразкою в політичних правах на п'ять років та з конфіскацією майна особисто йому приналежного.
nс 1939-1940 р.р. відбував ув'язнення в Нарільлаге.
nс 1940-1941 р.р. відбував ув'язнення в Маріїнську (Сиблага).
nс 1941-1947 р.р. відбував ув'язнення в Суслова (Сиблага).
nВ січні 1948 р., за вказівкою Міністра Державної Безпеки СРСР Абакумова доставлено під конвоєм до Москви. За відмову від амністії та за відмову працювати в МДБ, Абакумов своєю владою змінив вирок Бистролетова від 8 травня 1939 р., на п'ять років одиночної камери, після чого розстріляти.
Nс 1948-1951 р.р. відбував ув'язнення в одиночній камері Сухановской особорежімной в'язниці.
nВ 1951 зійшов з розуму, поміщений на лікування в тюремну лікарню, після лікування направлений в спецтабору (радянську каторгу).
nс 1951-1952 р.р. відбував ув'язнення в Озерлазі (будівництво Байкало-Амурської магістралі).
nс 1952-1954 р.р. відбував ув'язнення в Камишлаге (будівництво нафтопереробного заводу в Омську).
nВ 1954 р. після інсульту звільнений від відбування ув'язнення ("актовано").
nВ 1956 за відсутністю складу злочину реабілітований.
nс 1957-1975 р.р. жив у Москві, працював, при знанні 22 іноземних мов, мовним редактором у Всесоюзному НДІ медичної та медико-технічної інформації міністерства охорони здоров'я СРСР, в тому числі працював і над літературним твором "Бенкет безсмертних" в 17 книгах, завершене незадовго до смерті автора. Ось що писала дружина Дмитра Олександровича Голові КДБ СРСР Ю. В. Андропову, за кілька місяців до смерті чоловіка:

Комментарии