Адольф Теодор Броньяр: біографія

Один з основоположників палеоботаніки, «батько палеоботаніки». Побудував єдину систему рослинного царства, включивши в неї і копалини рослини.

Член Французької академії наук (з 1834 року) і член-кореспондент Петербурзької академії наук (з 1829 року).

З 1833 до самої смерті - професор ботаніки та фізіології рослин Паризького музею природної історії (фр.Mus?um national d 'Histoire naturelle).

Шлях в науці

Народився в сім'ї геолога Олександра Броньяр. Дід його - Олександр-Теодор Броньяр - був архітектором. Культурне середовище сім'ї та наукові завдання батька підштовхнули молодого Броньяр до вивчення викопних рослин, визначення їх місця в сучасному Царстві рослин і вдосконалення систематики. Саме тут він домігся найбільших успіхів.

Тим не менш його устремління в науці не обмежилися однією лише палеоботаніки. Їм зроблено значний внесок в анатомію рослин і таксономію.

Його дуже займали і практичні докладання його теоретичних праць до землеробства і садівництва.

З 1822 по 1825 рік Броньяр здійснив кругосвітню подорож.

Разом з Жаном Віктуар Одуеном (фр.Jean Victoire Audouin) та Жаном Батистом Дюма (своїми майбутніми родичами) він почав випускати в 1824 році«Аннали природничих наук»(фр.Annales des Sciences Naturelles).

Він заснував у 1854 році Французький ботанічне товариство (фр.Societe Botanique de France) і був його першим президентом.

Броньяр належить одна з найважливіших природних систем рослин, яку він застосував у 1843 році при влаштуванні Ботанічній школи при Музеї природознавства; він виклав її в «Enum?rations des genres de plantes cultiv?es au Mus?um d'histoire naturelle de Paris »(фр.) (1843, 2 видання 1850). У Броньяр рослини розташовані у висхідному порядку: він починає з тайнобрачних і сходить до явнобрачних (або квіткових) шляхом поступових розгалужень системи, що складається з 68 груп, або класів, подразделяющихся на 296 родин. Опорна крапка цієї класифікації - поділ квіткових на два великих відділи: голонасінні - хвойні і т. д. і покритонасінні - однодольні і дводольні; цей поділ тепер визнано майже всіма ботаніками.

Названі на честь Броньяр

• Brongniartia Kunth сімейства Бобові
• Brongniartikentia Becc. сімейства Пальмові

Основні праці

• фр.Brongniart A. Sur la generation et le developpement de l 'embryon des Phanerogames
• фр.Brongniart A. Essai d 'une classification naturelle des champignons, 1825
• фр.Brongniart A. Recherches sur les graines fossiles silicifi?es, 1881
• фр.Brongniart A. Enumeration des genres de plantes cultivees au Musee d 'Histoire Naturelle de Paris (1843)
• фр.Brongniart A. Recherches sur l 'organisation des tiges des Cycadees
• фр.Brongniart A. M?moire sur la famille des rhamn?es, 1826
• фр.Brongniart A. Tableau des genres de vegetaux fossiles
• фр.Brongniart A. Recherches sur la structure et les fonctions des feuilles
• фр.Brongniart A. Prodrome d 'une histoire des v?g?taux fossiles. - Paris; Strasbourg: F.G. Levrault, 1828
• фр.Brongniart A. Rapport sur les progr?s de la botanique phytographique, 1868
• Броньяр А. Т.Коротка історія дослідження викопних рослин і розподіл їх у різних шарах земної кори - СПб.: Друкарня Експедиції заготовляння державних паперів, 1829.
• фр.Brongniart A. Nouvelles Recherches sur l 'Epiderme
• фр.Brongniart A.T. Histoire des v?g?taux fossiles, ou, Recherches botaniques et g?ologiques sur les v?g?taux renferm?s dans les diverses couches du globe. - Paris, 1836-1837. - T. 1. - Fortin, Masson et Cie, 1836.; Atlas. - 1836; T. 2. - Crochard et Cie, 1837

Комментарии

Сайт: Википедия