Про знаменитості
Сергій Володимирович Боровський: біографія
радянський футболіст, захисник
Протягом всієї кар'єри виступав за футбольний клуб «Динамо» (Мінськ). Гравець збірної СРСР (1981-1985). Після завершення ігрової кар'єри - футбольний тренер. Заслужений тренер Білорусії.
Кар'єра
У клубі
Вихованець мінської СДЮШОР-5. Перший тренер - Леонід Лапунов. У 1972-1973 роках гравець складу дублерів футбольного клубу «Динамо» (Мінськ). З 1974 року гравець основного складу. За чотирнадцять років у «Динамо» Сергій Боровський зіграв у 400 матчах чемпіонату СРСР (з них 270 у вищій лізі), забив 8 голів (4 у вищій лізі). Був капітаном «Динамо» у 1984-1985 роках.
У єврокубкових змаганнях у 1983-1987 роках відіграв 19 матчів (Кубок чемпіонів - 6; Кубок УЄФА - 10; Кубок володарів Кубків - 3).
У збірній
За збірну СРСР зіграв 21 матч. Також за збірну СРСР зіграв в 1 неофіційному матчі. Один з основних захисників команди в першій половині 80-х років. Учасник чемпіонату світу 1982 року.
Тренерська кар'єра
Після завершення ігрової кар'єри з 1989 року приступив до тренерської діяльності. Працював головним тренером у клубах Білорусії («Металург» Молодечно, «Торпедо-МАЗ» Мінськ, «Белшина» Бобруйськ, «Динамо» Брест), Латвії ("Вентспілс"), Молдови («Шериф» Тирасполь), Україна («Металург» Запоріжжя), Литви («Каунас», «Вітру» Вільнюс).
Двічі очолював національну збірну Білорусії. Під його керівництвом збірна здобула одну з найгучніших перемог у своїй історії - в 1995 році над збірною Нідерландів (1:0), а також зазнала однієї з найбільш несподіваних поразок - у 2000 році від збірної Андорри (0:2).
У травні 2007 року Боровський приступив до роботи в штабі клубу «Торпедо» (Жодіно) в якості тренера-консультанта. Через місяць був призначений спортивним директором мінського «Динамо», проте вже в грудні його на цій посаді змінив Геннадій Тумилович. У 2008 році - тренер в «Торпедо» (Жодіно). 12 грудня 2010 закінчив 240-годинний навчання та отримав ліцензію Pro.
Досягнення
- Чемпіон СРСР: 1982
- Фіналіст Кубка СРСР: 1987
- У списках 33 кращих футболістів сезону в СРСР (4): № 1 - 1982; № 3 - 1981, 1983; 1984