Михайло Мойсейович Бонгард: биография

У 1963 р. у збірнику «Проблеми кібернетики» М. М. Бонгард публікує статтю «Про поняття" корисна інформація " ». Цінність інформації після отримання повідомлення зв'язується зі збільшенням імовірності досягнення певної мети (наприклад, точності розпізнавання). Величина «корисної інформації» за Бонгардом може мати негативне значення, тобто може бути виміряна і дезінформація. Глава 7-я вийшла пізніше книги Бонгардом «Проблема впізнавання» присвячена розвитку цієї теми.

У 1967 р. він публікує головний свою працю - книгу «Проблема пізнавання», в якій знайшли відображення результати багаторічної роботи зібраного Бонгардом чудового творчого колективу, до якого входили М. М. Вайнцвайг, В. В. Максимов, М. С. Смирнов, Г. М. Зенкін, А. П. Петров та інші вчені. Ця монографія на протязі ось вже сорок років є настільною книгою російських вчених в області Штучного Інтелекту.

У 1970 р. книга видана в англійському перекладі під назвою «Pattern Recognition». Значна частина книги присвячена найважливішою темою теорії розпізнавання образів - процедурам виявлення інформативних ознак шляхом індуктивного навчання.

У книзі описані експерименти з комп'ютерними програмами розпізнавання «Арифметика» і «Геометрія». У цих експериментах досліджувалася вперше завдання перетворення простору первинних ознак (простору рецепторів) в такий простір, де поверхня, що розділяє класи, досить проста. На основі первинних ознак об'єктів генерувалися вторинні ознаки як функції від первинних, з яких відбиралися найбільш інформативні. Остаточно завдання класифікації вирішувалися в сформованому просторі ознак.

Вперше розглядається проблема перенавчання (забобони). Книгу практично унікальною робить і те, що методи розпізнавання, викладені в ній, не обмежені вузькими рамками так званої «гіпотези компактності». У Додатку Бонгард наводить «Задачник для ознайомитися з програмою» - 100 завдань для організації змагань програм розпізнавання. Всі ці завдання відносно легко вирішуються людиною. Однак поки повідомлень про пристрій змагань з людиною на їх автоматичного рішенню не поступало (хоча спроби створення таких вирішальних програм пізніше робилися, - зокрема, В. В. Максимовим і незалежно від нього Г. Фундалісом). Ці завдання, що здобули популярність як тести Бонгардом, безсумнівно, є об'єктивним способом порівняння інтелектуальності штучних систем, що розпізнають.

З 1967 по 1971 рр.. Михайло Мойсейович очолював Лабораторію переробки інформації в органах чуття Інституту проблем передачі інформації АН СРСР.

У другій половині 60-х під керівництвом М. М. Бонгардом розпочато розробку моделі «Тварина», що вивчає адаптивне поведінка штучних організмів, що живуть на розбитій на клітини площині і володіють рядом конкуруючих між собою потреб. У проекті «Тварина» модель адаптивного поведінки володіла ієрархією цілей і підцілей. Цей проект не був реалізований у повноцінної моделі, і закладені в ньому цікаві й дотепні ідеї ще чекають свого втілення. Про актуальність проекту свідчить те, що в 2006 р. дві статті з проекту «Тварина» за авторством М. М. Бонгардом, І. С. Лосєва, В. В. Максимова, М. С. Смирнова вийшли повторно (через 30 років після їх опублікування) у збірнику «Від моделей поведінки до штучного інтелекту» (за ред. Редько В. Г., IОНТ РАН).

На початку серпня 1971 Михайло Мойсейович (друзі звали його Міка) загинув у горах Паміро-Алая (гірський вузол Матчу). Він йшов у зв'язці з альпіністом Олегом Куликовим, вони посковзнулися на льодовому схилі. Що і як трапилося з Мікою і Олегом, розповів Євген Ігорович Тамм у своїх «Записках Альпініста».