Наши проекты:

Про знаменитості

Микола Миколайович Боголюбов: биография


Внесок у науку

Основні праці присвячені асимптотичних методів нелінійної механіки, квантової теорії поля, статистичної механіці, варіаційного числення, наближених методів математичного аналізу, диференціальних рівнянь і рівнянь математичної фізики, теорії стійкості, теорії динамічних систем та іншим областям теоретичної фізики.

Математика і нелінійна механіка

  • 1956 Довів теорему «про вістря клина» в теорії функцій багатьох комплексних змінних, що грає важливу роль в аксіоматичної квантової теорії поля.
  • 1932-1943 Спільно з М. М. Криловим створив теорію нелінійних коливань. Розробив методи асимптотичного інтегрування нелінійних рівнянь, що описують різні коливальні процеси, і дав їх математичне обгрунтування. Розроблені методи поширив на статистичну механіку.

Статистична механіка (класична та квантова)

  • 1963 Застосував метод побудови гідродинамічних рівнянь для побудови гідродинаміки надплинності.
  • 1947 Вивів кінетичні рівняння в теорії надтекучості[paper 3].
  • 1958 Створив послідовну мікроскопічну теорію надпровідності[paper 5]. Показав, що надпровідність можна розглядати як надтекучість електронного газу і розробив мікроскопічну теорію надплинності.
  • 1946 Розробив метод мікроскопічного виведення кінетичних рівнянь для класичних систем на основі ланцюжка рівнянь для багаточасткових функцій розподілу (так званої ієрархії Боголюбова - Борна - Гріна - Кирквуда - Івона - ланцюжки ББГКІ)[paper 1].
  • 1945 Вперше висловив ідею про ієрархію часів релаксації, що має важливе значення у статистичній теорії необоротних процесів.
  • 1946 Узагальнив висновок кінетичних рівнянь на випадок квантових систем з використанням квантової ланцюжка ББГКІ (совм. з К. П. Гуровим)[paper 2].
  • 1947-1948 Розрахував спектр елементарних збуджень слабо неідеального виродженого бозе-газу. Показав, що його спектр має такі ж властивості, як і спектр гелію II, що послужило основою створення теоретичної моделі для пояснення явища надплинності гелію II.
  • 1958 Розробив і застосував для вивчення надпровідних і надплинні систем варіаційний принцип, узагальнюючий метод Гартрі поля на випадок врахування хвильових функцій пар частинок.[paper 4]

Квантова теорія

  • Отримав важливі результати у квантовій електродинаміки. Запропонував новий синтез теорії Бора квазіперіодичних функцій.
  • 1946 Розробив метод наближеного вторинного квантування для визначення енергетичного спектру слабовозбужденних станів квантових систем.
  • Дав перший доказ дисперсійних співвідношень, що мають важливе значення у фізиці елементарних частинок.
  • 1965 Спільно з Б. Струмінським і А. Н. Тавхелідзе[paper 7]та незалежно від Хан Мо Ен і Еітіро Намбу запропонував трехтріплетную кваркової моделі і ввів нове квантове число - колір.
  • 1955 Побудував нову теорію матриць розсіяння. Ввів умова мікропрічінностіS-матриці в термінах варіаційних похідних.
  • 1955 Спільно з О. С. Парасюком довів теорему про вирахування расходимостей в квантової теорії поля.[Paper 6]
  • 1955 Спільно з Д. В. Ширковим розробив метод ренормализационной групи. У книзі Джеймса Бьерке і Сідні Дрелла наводяться аргументи до того, що математичний формалізм в публікації Боголюбова і Ширкова 1955 скопійований з роботи Мюррея Гелл-Манна, Гольдбергер і Тіллінг того ж року, але фізична агрументація наведена інша. Див також М. К. Поляне, A Quantum Filed Theory, і Murray Gell-Mann: Bogolyubov, Shirkov and the renormalisation group work.

Академік А. А. Логунов, ректор Московського університету , ставив Миколи Боголюбова в один ряд з такими вченими як Іван Павлов і Володимир Вернадський, не тільки за рівнем його робіт, але й у моральному плані.