Про знаменитості
Ханс Блікс Мартін: біографія
шведський політичний діяч і дипломат
Біографія
Ханс Блікс навчався в Університеті Уппсали і Колумбійському університеті. Докторську ступінь захистив у Кембриджському університеті (коледж Трініті-Холл). У 1959 році він став доктором юридичних наук у Стокгольмському університеті, де через рік був призначений доцентом міжнародного права.
З 1962 по 1978 рік Блікс входив до складу шведської делегації на Конференції з роззброєння у Женеві. Він також займав ряд інших посад у шведській адміністрації з 1963 по 1976 рік, а з 1961 по 1981 рік входив до складу шведської делегації в Організації Об'єднаних Націй. З 1978 по 1979 рік Блікс був міністром закордонних справ Швеції.
Блікс очолював кампанію Шведська ліберальної партії на референдумі 1980 року про ядерній енергетиці, на користь збереження шведської програми ядерної енергетики.
У 1981 році, Блікс став генеральним директором Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ), змінивши шведа Сігварда Еклунда.
У січні 2000 року призначений, а 1 березня став головою Комісії ООН зі спостереження, контролю та інспекцій (ЮНМОВІК), займалася контролем за озброєннями в Іраку. Не знайшовши зброї масового ураження в Іраку, Блікс пішов у відставку в червні 2003 року.
З 2003 по 2006 рік очолював так звану Комісію Блікса (англ.«Weapons of Mass Destruction Commission»), що складалася з 14 відомих політиків. Вона була створена за ініціативою Анни Лінд і фінансувалася шведським урядом. Остаточна доповідь комісії представлений ООН 2 червня 2006 року. У ньому Ханс Блікс критикує Буша за дії в порушення Статуту ООН при нападі на Ірак.
Нагороди та премії
- Почесний доктор Московського університету (1987)
- Золота медаль за видатні заслуги в ядерній області Всесвітньої ядерної асоціації (1997)
- Почесний доктор Кембриджського університету (2007)
- Командор Ордена Почесного легіону (2004)
- Сіднейська премія миру (2007)
- Почесний доктор Падуанського університету (2004)
- Почесний доктор Брюссельського вільного університету (2003)
- Лауреат премії Генрі де Вольфа Сміта (1988)