Томас Бічем: биография

У 1913 році в Ковент-Гардені була показана прем'єра опери Ріхарда Штрауса «Кавалер троянди». Крім Ковент-Гарден Бічем організував у театрі Друрі-Лейн сезони російської опери й балету. Він включав себе три опери, раніше ніколи не показававшіхся у Великобританії: «Борис Годунов» і «Хованщина» Мусоргського і одну з опер Римського-Корсакова. У всіх трьох спектаклях у числі інших співав Федір Шаляпін. Програм сезону також включала в себе п'ятнадцять балетів, в яких головні ролі виконували Вацлав Ніжинський і Тамара Карсавіна. Також були представлені балети Клода Дебюссі «Ігри» та «Післеполудневий відпочинок фавна». У Лондоні і Парижі пройшли прем'єрні покази нового балету Стравінського «Весна священна». Протягом цього сезону сам Бічем НЕ продиригував жодної вистави, виступаючи виключно в ролі імпресаріо. Оркестром Бічем управляли П'єр Монте і інші диригенти. На наступний рік Бічем і його батько, спонсіровавщій це підприємство, представили публіці «Псковитянка» Римського-Корсакова, «Князя Ігоря» Бородіна і «Солов'я» Стравінського.

Під час Першої світової війни Бічем намагався в міру можливості підтримати музичне життя в Лондоні і Манчестері, де він планував організувати новий оперний театр. Він диригував трьома оркестрами: оркестром Халле, Лондонським симфонічним оркестром і оркестром королівського філармонічного товариства, і чинив всім трьом колективам фінансову підтримку. У 1915 році він організував Оперну компанію Бічем і давав вистави у Лондоні та його передмістях, а також у Манчестері. У 1916 році був проведений в лицарське гідність. У тому ж році він успадкував після смерті його батька титул баронета.

Після війни Ковент-Гарден провів два спільних сезону з великим оперним синдикатом в 1919 і 1920 роках, однак, на думку біографів, вони сильно поступалися довоєнним уявленням. Протягом цих двох років було здійснено сорок постановок, з яких сам Бічем продиригував лише однією.

Незабаром фінансові труднощі змусили Бічем на якийсь час припинити свою музичну діяльність, щоб привести справи в порядок. Під впливом якогось комерсанта Джеймса Уайта сер Джозеф Бічем вирішив придбати нерухомість і ринок в районі Ковент-Гарден у герцога Бедфорда. За умовами угоди, укладеної 6 липня 1914 року, сер Джозеф повинен був заплатити за нього 2 мільйони фунтів. Він заплатив перший внесок у розмірі двохсот тисяч фунтів, а суму, що повинен був внести 11 листопада. Однак через місяць почалася Перша Світова війна і введений британським урядом заборона на використання капіталу перешкодив завершенню угоди. Ринком продовжили керувати менеджери герцога. Проте в 1916 році ситуацію ускладнила смерть Джозефа Бічем. Канцлерський суд постановив, що контракт повинен бути виконаний компанією, яку очолять двоє синів сера Джозефа. 30 липня 1918 герцог і його повірені передали майно нової компанії, яка повинна була виплатити кредит на суму 1.25 мільйона фунтів.

Томасу Бічему і його братові Генрі довелося продати значну частину майна свого батька для оплати боргу. Більше чотирьох років Бічем займався продажем майна на суму понад мільйон фунтів. До 1923 року йому нарешті вдалося отримати необхідну суму. У 1924 році Ковент-гарденскій бізнес і завод у Сент-Хеленс були об'єднані в одну компанію «Бічем Естейтс енд Піллз». Статутний капітал компанії склав 1850000 фунтів, більша частина з яких належала Бічему.