Василь Павлович Бетакам: біографія

Біографія

Син Павла Бетакам - художника-футуриста, який працював у кіно.

З 1931 р. жив у Ленінграді.

Навчався на Східному факультеті ЛДУ (іраністики), але в 1950 році змушений був перервати навчання, щоб уникнути арешту. У 1960 році закінчив заочно Літературний інститут. Учень Павла Антокольського і Тетяни Гнєдич.

Працював вчителем, режисером самодіяльних театрів, інструктором верхової їзди, головним методистом Павловського Палацу-музею.

Перша публікація в 1956 році. Перша книга віршів вийшла в 1965 році в Ленінграді. З 1965 по 1972 був членом Союзу письменників.

Перекладав поезію з англійської та німецької, писав літературні передачі для радіо, керував літоб'єднання.

У 1971 році став переможцем конкурсу перекладу трьох «головних» віршів Едгара По («Ворон», «Дзвони», «Улалюм»), які були опубліковані в двотомнику Едгара По 1972 року («видавництво Художня література» - це було останньою публікацією В. Бетакам перед еміграцією).

З 1973 року живе в паризькому передмісті Медон.

Двадцять років пропрацював на радіо «Свобода» і вісімнадцять (у той же час) в журналі «Континент».

Був одним з організаторів переправлення в СРСР заборонених там російських книжок, виданих на Заході.

За час життя у Франції у нього вийшло одинадцять книг віршів, книга статей про сучасних російських поетів і вісім книг перекладів.

З 1989 Василь Бетакам знову публікується в Росії. Постійний автор петербурзького журналу «Зірка» Постійний автор франкфуртських журналів «Мости» та «Літературний європеєць».

n

Вірші Бетакам відрізняються образністю і багатоплановістю. Він виходить з безпосередніх вражень (картин міста і природи), але також із політичних подій сучасності і минулого, підбиваючи до тлумачення цих вражень. Бетакам володіє відмінним почуттям форми, йому вдається дотепна гра з римою.
NВ. Козак

n

Книги

Збірки поезій

• «Після нашої ери». Петербург 2004
• Уподобань. Вірші та переклади ». Петербург 1998
• «Життя в півсторінки» (вибрана лірика 1962-1992). Париж 1992.
• «У град Кітеж» (вірші, написані в еміграції з 1973 по 1990). Ленінград 1991.
• «Європа - острів» (вірші 1973-1980 рр.. І різні переклади). Париж 1981.
• «Замикання часу» (з невиданих книг 1966-1973 рр..). Париж 1974.
• Тінь Часу. П'ятнадцята книга віршів. (Мережеве видання) 2010 р. випущено також у серії книжок «32 смуги» Ростов / Дон - Таганрог. 2010
• «Підсумок романтизму» (1994-1996). Париж 1996.
• «Земне полум'я» (вірші). Ленінград 1965.
• «Вірші різних років». Москва 2001
• «меа» і «калейдоскоп» - мережеві видання.
• «Вірші 1990-1993 років». Париж 1993.
• «П'ятий вершник» (вірші). Париж 1985.

• Василь Бетакам. "Вірші та переклади" (з 15 книг). 400 стор Одеса 2010. вид. "Альбір"

Переклади

(вказані тільки окремі книги).

• Сільвія Плат, «Повне зібр. віршів »(вид. РАН« Літературні пам'ятки »Москва. 2008 р.
• Т. С. Еліот.« Коти ». Москва 1999.
• Р. Кіплінг. Вірші (переклади Г . Бена і В. Бетакам). Париж 1986.
• Ділан Томас, авторське канонічне збори віршів (повністю, вперше російською мовою). Переклад В. Бетакам, стаття і коментарі Олени Кассель. Підготовлено для «Літературних пам'яток », але випущено тільки як мережеве видання.
• Сільвія Плат. Вибрані поезії, Москва 2000.
• « Сер Гавейн і Зелений лицар »(Вид. РАН« Літературні пам'ятки »Москва)
• Ліна Костенко. Вибрані поезії. Париж 1988.
• Пісні Ж. Бреля і Ж. Брассенса. Париж 1985.
• Вальтер Скотт. «Марміон», роман у віршах. Вид. РАН «Літературні пам'ятники», СПБ 2000.)

Критика

• З неводом по березі Лети. (Про 11 забутих поетів). См у LiveJournal В. Бетакам (шукати: "tarzanissimo lj"
• «Російська поезія за 30 років» (статті про 86 поетів). Нью-Хейвен, США, 1987. Друге видання виправлене і змінене в «Живому журналі »автора за 2009 і 2010 роки.
• «Поет своєї долі (Вадим Делоне)»

Джерела

• Козак В.Лексикон російської літератури XX століття = Lexikon der russischen Literatur ab 1917. - М.: РВК «Культура», 1996. - 492 с. - 5000 екз. - ISBN 5-8334-0019-8

Комментарии

Сайт: Википедия