Володимир Васильович Безсонов: біографія

Біографія

Вихованець харківської футбольної школи № 7 і харківського спортінтернату. Перший тренер - Михайло Насєдкін.

З 1976 по 1990 рік грав у київському «Динамо». У збірній СРСР - 79 матчів, забив 4 голи. У списках 33 кращих футболістів СРСР 11 разів, з них № 1 (1978-1982, 1985-1987, 1989) - 9 разів, № 2 (1977) та № 3 (1988).

Після закінчення кар'єри гравця - футбольний тренер. Тренував українські команди.

З вересня 2002 очолював національну футбольну збірну Туркменістану. Одночасно займався олімпійську та юнацькі збірні країни. Крім того, за сумісництвом працював тренером-консультантом в Ашхабадської «Нисі».

У жовтні 2003 перед стартом відбірного турніру Кубка Азії розірвав контракт з туркменською федерацією футболу, оскільки її керівництво не виконало своїх фінансових зобов'язань. Цікаво, що при Бессонова доросла збірна так і не зіграла жодної офіційної гри (на 14-х Азіатських іграх грали футболісти до 23-х років).

У липні 2008 був призначений спортивним директором дніпропетровського «Дніпра». 29 серпня 2008, після вильоту з Кубка УЄФА, Олег Протасов пішов з поста головного тренера за власним бажанням, а Володимир Безсонов був призначений виконуючим обов'язки головного тренера команди. З 1 грудня 2008 року головний тренер. 18.09.2010, після чергового вильоту з Кубка УЄФА і серії поразок у національному чемпіонаті, подав у відставку з поста головного тренера ФК Дніпро.

Збірна

• Також за збірну СРСР зіграв в 1 неофіційному матчі проти команди «Зірок світу», який завершився внічию 3:3.
• Всього за збірну СРСР зіграв 79 матчів і забив 4 голи.
• Перший матч провів 28 липня 1977 року проти НДР, в якому СРСР поступився 2:1.
• Останній матч провів 13 червня 1990 проти Аргентини, в якому СРСР поступився 0:2.
• За олімпійську збірну СРСР зіграв 6 матчів і забив 1 гол.

Досягнення

• У списках 33 кращих футболістів СРСР 11 разів, з них № 1 (1978-1982, 1985-1987 і 1989) - 9 разів, № 2 (1977), № 3 (1988).
• Володар Кубка СРСР 1978, 1985, 1987 і 1990 років.
• Володар Кубка володарів кубків УЄФА 1986 року.
• Чемпіон СРСР 1977, 1980, 1981, 1985, 1986 і 1990 років.

За збірну

• Срібний призер чемпіонату Європи 1988 року.
• Бронзовий призер Олімпіади 1980 року.
• Учасник чемпіонатів світу 1982, 1986 і 1990 років.
• Чемпіон Європи серед юнаків 1976 року.
• Чемпіон світу серед юніорів 1977 року, на якому був визнаний кращим гравцем.

Комментарии

Сайт: Википедия