Тарчізіо Бертоне: біографія

22 червня 2006 було оголошено про його призначення на пост кардинала-державного секретаря, пост якого він прийняв 15 вересня від кардинала Анджело Содано.

Рання життя

Тарчізіо Бертоне народився 2 грудня 1934 в Романо Канавезе, Італія, був п'ятим з восьми дітей. Він вступив в орден салезіанцев 3 грудня 1950, ораторія Вальдокко в Турині, салезіанську новіціат Монте Олівет в Пінероло. Освіту здобув у Салезіянському Теологічної Семінарії у Турині, і в Папському Салезіянському Університеті в Римі, де захистив докторську дисертацію з канонічного права: «Управління Церквою в задумах Бенедикта XIV - Папи Ламбертіні». Крім італійської мови, володіє англійською та португальською мовами.

Священик і богослов

Висвячений на священика 1 липня 1960, в Івреі, свячення здійснив Альбіно Менза, єпископ Івреі. Професор морального богослов'я в 1967-1976 в Папському Салезіянському Університеті в Римі, в 1976-1991 професор канонічного права, в тому ж університеті. У Папському Салезіянському Університеті в Римі обіймав наступні посади: у 1974-1976 - директор теології; в 1979-1985 - декан факультету канонічного права. У 1987-1989 віце-ректор університету. Запрошений професор загального церковного права в ІнститутіUtriusque IurisПапської Латеранського Університету з 1978. Пасторська робота у кількох парафіях Рима.

Співпрацював на заключній стадії перегляду Кодексу канонічного права та просунуть його прийом у місцевих церквах. Спрямований з робочій групі, яка перевела Кодекс на італійську мову для Італійської єпископської конференції та відвідала сотню італійських та іноземних єпархій, щоб представити «велика дисципліна Церкви». Починаючи з 1980-их, радник в декількох дикастерії Римської курії, особливо в Конгрегації Доктрини Віри в теолого-юридичних питаннях. Великий Ректор (Rettore Magnifico) Папського Салезіанського Університету (де сам він навчався) з 1 червня 1989.

Як член суспільства Дона Боско він все ще розглядається як священик, який робив роботу з молоддю. Крім того, дисертація Бертоне по терпимості і релігійної свободи дала йому гарний початок як богослову і каноністу в охопленому кризою світі. Він пізніше спеціалізувався на відносинах між соціальною етикою, вірою та політикою.

Архиєпископ і кардинал

4 червня 1991, Бертоне був призначений архієпископом Верчеллі татом римським Іоанном Павлом II. Висвячений на єпископа 1 серпня 1991, у столичному соборі Верчеллі. Ординацію здійснив Альбіно Менза, колишній архієпископ Верчеллі, якому допомагали Луїджі Беттацці, єпископ Івреі, і Карло Каваллі, єпископ Казале Монферрато. Він займав цей пост до своєї відставки 13 червня 1995, коли він був названий Секретарем Конгрегації Доктрини Віри, посаду в межах Римської курії. Він був призначений архієпископом Генуї 10 грудня 2002. Зведений у кардинали на констісторіі від 21 жовтня 2003, зведений в кардинали-священики з титулом церкви Санта-Марія Аусіліатріче ін віа Тусколана.

У 2000 на рік Ювілею, кардиналові Бертоне було доручено папою римським Іоанном Павлом II публікацію третього частині таємниці Фатіми.

Бертоне був одним з кардиналів-виборщиків, які брали участь у папському конклаві 2005, який обрав папу римського Бенедикта XVI.

Комментарии