Шарль Перро: биография

Основним противником Шарля Перро в «la querelle des anciens et des modernes» (боротьбі новітнього та стародавнього) виступав Ніколя Буало, який написав трактат про закони поезії - «Поетичне мистецтво». Перро ж різко виступав проти наслідування, заявляючи, що такі автори сучасності, як Сервантес, Мольєр і Корнель, створили своєрідні і прекрасні твори - і при цьому обійшлися абсолютно без духу «давньої літератури». На підтримку своєї філософії Шарль Перро написав протягом дев'яти років (з 1688 по 1687 роки) чотиритомне зібрання діалогів «Порівняння давніх і новітніх авторів», в якому відстоює ідеї прогресу і раціоналізму в мистецтві.

Можливо, що Шарль Перро увійшов би в історію Франції як провідний функціонер «партії нового мистецтва» - тим більше що саме він опублікував книгу «Видатні люди Франції XVII століття», до якої увійшли понад сто біографій знаменитих поетів, учених, художників , істориків і медиків. Цією книгою він ясно показав, що не тільки в давнину були великі люди і що не варто шкодувати про минулі «золотих» часів. Але прославив Шарля Перро зовсім не цей капітальний труд.

У 1694 році публікуються його твори «Смішні бажання» і «Ослина шкура» - починається ера казкаря Шарля Перро. Через рік він втратив своє місце секретаря Академії і повністю віддав себе літературі. У 1696 році журнал «Галантний Меркурій» опублікував казку «Спляча красуня». Казка миттєво завоювала популярність у всіх шарах суспільства, проте люди висловили своє обурення тим, що підписи під казкою не було. У 1697 році одночасно в Гаазі та Парижі надходить у продаж книга «Казки матінки Гуски, або Історії і казки минулих часів з повчаннями». Незважаючи на невеликий її обсяг і дуже прості картинки, тираж розійшовся миттєво, а сама книга знайшла неймовірний успіх.

Ті дев'ять казок, які увійшли в цю книгу, були всього лише обробкою народних казок - але як це було зроблено! Сам автор неодноразово натякав, що в буквальному сенсі підслухав казки, які годувальниця його сина розповідала дитині на ніч. Тим не менш, Шарль Перро став першим в історії літератури письменником, який ввів народну казку в так звану «високу» літературу - як рівноправного жанру. Зараз це може прозвучати дивно, але під час виходу «Казок матінки Гуски» вище суспільство з захопленням читали і слухали на своїх зборах саме казки, а тому книга Перро миттєво завоювала і вищий світ.

Багато критиків звинувачували Перро в тому, що сам він нічого не вигадав, а лише записав уже відомі багатьом сюжети. Але слід врахувати, що він зробив ці сюжети сучасними і прив'язав їх до конкретних місць - наприклад, його Спляча красуня заснула в палаці, гранично нагадує Версаль, а одяг сестер Попелюшки повністю відповідала віянням моди тих років. Шарль Перро настільки спростив «високий штиль» мови, що його казки були зрозумілі і простим людям. Адже і Спляча красуня, і Попелюшка, і Хлопчик-мізинчик розмовляли саме так, як говорили б в реальності.

Незважаючи на величезну популярність казок, Шарль Перро у свої майже сімдесят років не наважився публікувати їх під власним ім'ям. На книжках стояло ім'я П'єра де Арманкура - вісімнадцятирічного сина казкаря. Автор побоювався, що казки можуть своєю легковажністю кинути тінь на його авторитет передового і серйозного літератора.

Втім, шила в мішку не сховаєш, і дуже швидко в Парижі стала відома правда про авторство таких популярних казок. У вищому світі навіть вважалося, що Шарль Перро підписався ім'ям молодшого сина, для того щоб ввести його в коло принцеси Орлеанської - молодий племінниці сонцеподібного короля Людовика. До речі, і посвята на книзі адресувалося саме принцесі.

Треба сказати, що суперечки про авторство цих казок ведуться до цих пір. Тим більше що ситуацію в цьому питанні остаточно і безповоротно заплутав особисто Шарль Перро. Він написав мемуари незадовго до смерті - і в мемуарах цих детально, з деталями описав всі найважливіші справи і дати свого життя. Згадані були і служба у всемогутнього міністра Кольбера, і робота Перро про редагування першого «Словника французької мови», і всі до єдиної оди, написані королю, і переклади італійських байок Фаерно, і вишукування в порівнянні нових і стародавніх авторів. Але жодного разу Перро навіть не обмовився про феноменальні «Казках матінки Гуски» ... Але ж занести цю книгу до реєстру власних досягнень було б честю для автора! Якщо говорити сучасною мовою, то рейтинг казок Перро в Парижі був неймовірно високий - лише одна книжкова крамниця Клода Барба продавала до п'ятдесяти книг на день. Навряд чи сьогодні подібний розмах може хоча б наснитися навіть пригод Гаррі Поттера. Для Франції став нечуваним факт того, що видавцеві всього за один рік довелося тричі повторити тираж «Казок матінки Гуски».