Наши проекты:

Про знаменитості

Володимир Авксентійович Яцкевич: биография


У серпні Яцкевич командував авангардом Інгурськая загону з двох батальйонів, шестн знарядь і однієї сотні козаків. Там він зумів зайняти передову позицію в 800 сажнях від батарей противника на висотах Абжакви. 19 серпня він бомбардував ці позиції двома свонмі кінними знаряддями в той час, як гірська артилерія вражала прикриття турецьких батарей. Після чотиригодинної перестрілки однієї російської гранатою був підірваний запас снарядів супротивника і турецька батарея замовкла. Послабивши таким чином вогонь ворога, полковник Яцкевич штурмував і взяв нижні траншеї з втратою лише 56 чоловік убитими і пораненими. Наслідком цієї справи було залишення в ніч з 19 на 20 серпня турками висот Абжакви і самого міста Сухумі.

За ці подвиги Яцкевич в 1877 році отримав орден св. Володимира 4-го ступеня з мечами і бантом, 27 грудня того ж року був наданий золотий шашкою з написом «За хоробрість», 9 червня 1878 був нагороджений орденом св. Георгія 4-го ступеня та орденом св. Анни 2-го ступеня з мечами.

Після закінчення військових дій Яцкевич деякий час перебував при штабі Кавказького військового округу (зі збереженням посади командира батареї), а 23 березня 1879 був призначений командиром кінно-артилерійської бригади Кубанського козачого війська і займав цю посаду до 21марта 1890 року. У генерал-майори зроблений 6 травня 1888. Потім він був старшим помічником начальника Кубанської області і наказного отамана Кубанського козачого війська. 6 липня 1898 був проведений в генерал-лейтенанти і призначений комендантом Карсський фортеці. З 13 грудня 1903 обіймав посаду командира 1-го Кавказького армійського корпусу, 6 грудня 1906 проведений в генерали від артилерії.

1 січня 1910 Яцкевич залишив Кавказ і перебрався на проживання в Санкт-Петербург, де був призначений членом Військової ради. 1 січня 1916 звільнений від служби з мундиром і пенсією за закінченням встановленого законом шестирічного терміну перебування у складі Військової ради. У 1917 поїхав до Вітебська, де і помер.

Серед інших нагород Яцкевич мав ордени:

Джерела

  • Список генералам за старшинством. Складено по 1 вересня 1896 року. СПб., 1896
  • Гізетті А. Л.Збірник відомостей про георгіївських кавалерів і бойових знаках відмінностей кавказьких військ. Тифліс, 1901
  • Біографія В. А. Яцкевич на сайті «Російська армія у Великій війні»
  • Старчевський А. А.Пам'ятник Східної війни 1877-1878 рр.. СПб., 1878
  • Волков С. В.Генералітет Російської імперії. Енциклопедичний словник генералів і адміралів від Петра I до Миколи II. Том II. Л-Я. М., 2009
  • Список генералам за старшинством. Складено по 15 квітня 1914 року. Пг., 1914
  • Ісмаїлов Е. Е.Золоте зброю з написом «За хоробрість». Списки кавалерів 1788-1913. М., 2007
Сайт: Википедия