Про знаменитості
Френсіс Едуард Янгхазбенд: біографія
-
британський розвідник і мандрівник, глава британської збройної експедиції до Тибету на початку XX століття
Освіта
Народився 31 травня 1863 р. в містечку Мюррей в Північно-Західній прикордонній провінції Британської Індії. У 1876 р. вступив до Кліфтон-коледж, а по його закінченні в Королівський Військовий коледж в Сандхерсті.
Початок служби
Закінчивши в 1882 р. Сандхерст, Френсіс Янгхазбенд був проведений в молодші лейтенанти й отримав призначення в 1-й гвардійський полк Королівських драгунів в Делі. У 1886-1887 рр.. він перетнув Центральну Азію з Пекіна в Яркенд. По дорозі досліджував хребет Музтаг на Південному Памірі і Каракорум.
Згодом здійснив ще дві експедиції на Памір, на Памірі зустрічався з російським розвідником Броніславом Громбчевскім. Діяльність Янгхазбенда значною мірою сприяла розгоранню Памірського кризи на рубежі 1890-хх рр..
Вторгнення в Тибет
У 1903 р. віце-король Індії лорд Керзон уповноважив Янгхазбенда в супроводження військового ескорту провести переговори з тибетської адміністрацією з питань торговельного та прикордонного врегулювання. Коли спроби Янгхасбенда ні до чого не привели, англійці під командуванням генерал-майора Д. Макдональда атакували країну. Проте і друга спроба переговорів провалилася. Англійці зробили нову військову експедицію на чолі з Янгхазбендом. Він штурмом взяв столицю Тибету Лхасу.
Далай-лама XIII і його двір бігли до Монголії для обговорення можливої ??російської військової підтримки. Однак в силу зовнішньополітичних проблем Росія не змогла підтримати Тибет. В цей же час залишилися в Лхасі світські політики були змушені укласти нерівноправний торговий договір.
За цю операцію Янгхазбенд був посвячений у лицарі.
Завершення служби
У 1906 -1909 рр.. Янгхазбенд був політичним агентом індо-британського уряду в Кашмірі.
Громадська діяльність
Після служби Янгхазбенд оселився в Лондоні, де був учасником багатьох товариств і рухів. Він відійшов від політичної діяльності, але залишався патріотом і продовжував співробітництво з Королівським Географічним суспільством. Він також прагнув надихнути більше молодих мандрівників в Гімалаї і Тибет.
Вік і в чималому ступені спогади про кривавій бійні, влаштованої в Тибеті, направили Янгхазбенда до духовних шукань, де спогади дитинства в суспільстві глибоко релігійних тіточок змішався з вченням Льва Толстого та досвідом проживання в полірелігійний Індії. Він організувавСвітовий Конгрес Релігій, справами якого продовжував займатися аж до своєї смерті 31 липня 1942
Праці
- «Звільнення Читрал» / / Збірник географічних, топографічних та статистичних матеріалів по Азії. Вип. LXX. СПб., 1896
- «Навала росіян в Індію» / / Збірник географічних, топографічних та статистичних матеріалів по Азії. Вип. LIII. СПб., 1893
- Подорож по Середній Азії з Маньчжурії та Пекіна в Кашмір через прохід Мустаг / / Збірник географічних, топографічних та статистичних матеріалів по Азії. Вип. XXXVI. СПб., 1888
- «Про подорож по Паміру і суміжних країн» / / Збірник географічних, топографічних та статистичних матеріалів по Азії. Вип. L. СПб., 1892
Джерела
- Постніков А. В. Сутичка на «Дах світу», М., 2005
- Хопкірк П. Велика Гра. М., 2003
- Бокієв О. Б. Завоювання і приєднання Північного Таджикистану, Паміру і Гірського Бадахшана до Росії. Душанбе, 1994.