Про знаменитості
Віктор Андрійович Ющенко: біографія

-
український державний і політичний діяч, президент Україні з 2005 по 2010 рік
Дитинство і сім'я
Народився 23 лютого 1954 року в селі Хоружівка Недригайлівського району Сумської області у родині вчителів. За опублікованим у статті твердженням директора Центру генеалогічних і геральдичних досліджень Інституту історії України НАНУ історика Віктора Томазова, сім'я Ющенка була козацького походження. Сам Ющенко в своїх припущеннях йде далі, пов'язуючи походження свого роду з запорізьким кошовим Петром Калнишевським.
- Мати: Варвара Тимофіївна (1918-2005) - викладач фізики та математики (пішла з життя всього через тиждень після інавгурації Віктора Ющенка на пост Президента України).
- Батько: Андрій Андрійович (1919-1992) - учасник Великої Вітчизняної війни, після війни викладав англійську мову в школі. Співпрацював з Організацією українських націоналістів (ОУН), лідером який був Степан Бандера - допомагав підпільникам ОУН грошима, а також попереджав про засідки та спецопераціях чекістів.
- Старший брат: Петро Андрійович (нар. 1946) - народний депутат за списком НУ - НС.
За спогадами вчителів сільської школи, майбутній президент був хорошим і старанним хлопчиком без амбіцій і прагнення до лідерства.
Кар'єра в 1975-1999 роках
У 1975 році Ющенко закінчив Тернопільський фінансово-економічний інститут. Після отримання диплома два місяці (серпень - вересень) працював заступником головного бухгалтера колгоспу «40-річчя Жовтня» в селі Яворів Івано-Франківської області, потім був покликаний в армію (служив у прикордонних військах КДБ СРСР на радянсько-турецькому кордоні поблизу м. Ленінакан , Вірменська РСР). Повернувся в жовтні 1976. Вступив в КПРС в 1977 і залишався в її лавах аж до розпуску партії.
У грудні 1976 влаштувався на роботу економістом в районному відділенні Держбанку СРСР в смт Ульянівка Білопільського району Сумської області. У 1984 році закінчив аспірантуру Українського НДІ економіки і організації сільського господарства, кандидат економічних наук. З липня 1985 працює у відділі кредитування і фінансування сільського господарства Держбанку СРСР, переїхав до Києва.
У грудні 1987 року на запрошення Вадима Гетьмана перейшов у київське відділення Агропромбанку СРСР на посаду начальника планово-економічного управління, ставши членом формується «команди» Гетьмана, який очолив Нацбанк після проголошення незалежності України (туди також входили Олександр Кірєєв, Ігор Мітюков, Володимир Стельмах, Олександр Веселовський та інші відомі в майбутньому фінансисти та економісти).
З 1988 по 1990 рік працював начальником управління, заступником голови Правління Українського республіканського банку Агропромбанку СРСР.
З 1990 по 1993 рік - заступник, перший заступник Голови Правління Республіканського АК АПБ «Україна».
26 січня 1993 за пропозицією Вадима Гетьмана був висунутий на посаду голови Національного Банку і таким чином став третім за період незалежності главою НБУ. Був одним з основних виконавців грошової реформи на Україну при введенні в оборот національної валюти - гривні, при ньому була створена Державна казна і побудований Банкнотно-монетний двір.
Діяльність Ющенка викликала також і серйозну критику. Серед критиків був і тодішній міністр економіки Віктор Суслов, який звертався з листом до Кучми. Крім того, Міжнародний валютний фонд заявляв про факт завищення Національним банком даних про розмір золотовалютних резервів, що також додало грунту для критики.