Адольф Ейхман: біографія

Біографія

Сім'я, родичі

Батько - Адольф Ейхман Карл був бухгалтером в «Електричної трамвайної компанію» (Золинген), в 1913 році його перевели в «Електричну трамвайну компанію» в місто Лінц на Дунаї (Австрія), де він працював до 1924 комерційним директором. Кілька десятків років був громадським пресвітером євангельської церковної громади в Лінці. Був двічі одружений (другий раз - в 1916).

Мати - Марія Ейхман, уроджена Шефферлінг, померла в 1916. Брати - Еміль, народився в 1908; Гельмут, народився в 1909, загинув у Сталінграді; молодший - Отто. Сестра - Ірмгард, народилася в 1910 або 1911.

У 1914 році батько перевіз сім'ю в Лінц, де вони поселилися в багатоквартирному будинку в центрі міста на Бішофштрассе, 3.

Ранні роки

З дитинства Адольф полягав у Товаристві християнської молоді, потім через невдоволення його керівництвом перейшов у групу «Гриф» товариства «Юні туристи», яке входило до Молодіжний союз. У цій групі Адольф складався, і коли йому вже виповнилося 18 років. За маленький зріст, темне волосся і «характерний» ніс друзі його називали «маленький єврей».

До 4-го класу він відвідував початкову школу в Лінці (1913-1917). У цю ж школу раніше ходив Адольф Гітлер. Потім Ейхман поступив в реальне училище (Державне реальне училище імені кайзера Франца-Йосипа, після революції - Федеральне реальне училище), де навчався теж до 4-го класу (1917-1921). У 15 років після закінчення училища вступив у державне Вища федеральне училище електротехніки, машинобудування та будівництва (Лінц), провчився в ньому чотири семестри.

До цього часу батько Адольфа достроково вийшов на пенсію, бо відкрив власну справу. Спочатку він заснував у Зальцбурзі гірничопромислових компанію, в якій у нього був 51 відсоток акцій (шахта була між Зальцбургом і кордоном, виробництво заглохло на самому початку). Також у Зальцбурзі він став співвласником машинобудівної компанії, яка робила локомобілі. Ще він увійшов у частку підприємства з будівництва млинів на річці Інн, у Верхній Австрії. Через економічну кризи в Австрії він втратив вкладені гроші, закрив гірничопромислових компанію, але ще багато років платив в казну гірську ренту.

Адольф був не самим старанним учнем, батько забрав його з училища і відправив працювати на власну шахту, де збиралися видобувати смолу з горючих сланців, сланцеве масло для медичних цілей. У виробництві було зайнято близько десяти чоловік. На шахті він пропрацював близько трьох місяців.

Потім його визначили учнем в «Верхнеавстрійскую електричну компанію», де він два з половиною роки вивчав електротехніку.

У 1928 році батьки допомогли 22-річному Адольфу влаштуватися в компанію «Вакуум ойл» роз'їзним представником. У його обов'язки входило обслуговування великого району у Верхній Австрії. В основному, він займався установкою бензонасосів в своєму районі і забезпечував поставки гасу, тому що ці місця були слабо електрифіковані.

Друг Ейхмана, Фрідріх фон Шмідт, який мав зв'язки у військовому середовищі, привів його в «Молодіжний союз фронтовиків »(молодіжне відділення Німецько-австрійського об'єднання фронтовиків). Більшість членів союзу були налаштовані монархічно.

CC. 1930-е

До 1931 року в Австрії наростали націоналістичні настрої, проходили збори НСДАП, а СС вербували собі людей в Лінці з об'єднання фронтовиків, так як членам об'єднання дозволялося займатися стрілецькою підготовкою.

Комментарии