Альберт Ейнштейн: біографія

Ейнштейн - автор понад 300 наукових робіт з фізики, а також близько 150 книг і статей в галузі історії та філософії науки, публіцистики та ін Він розробив декілька значних фізичних теорій:

Біографія

Ранні роки

Альберт Ейнштейн народився 14 березня 1879 року в південно-німецькому місті Ульмі, в небагатій єврейській родині. Його батьки одружилися за три роки до народження сина, 8 серпня 1876 року. Батько, Герман Ейнштейн (1847-1902), був у цей час співвласником невеликого підприємства з виробництва пухового наповнювача для матраців та перин. Мати, Пауліна Ейнштейн (дівоче прізвище Кох, 1858-1920), походила з родини заможного торговця кукурудзою Юліуса Дерцбахера (у 1842 році змінив прізвище на Кох) і Єтти Бернхаймер. Влітку 1880 року сім'я перебралася до Мюнхена, де Герман Ейнштейн разом з братом Якобом заснував невелику фірму з торгівлі електричним обладнанням. У Мюнхені народилася молодша сестра Ейнштейна Марія (Майя, 1881-1951).

Початкову освіту Альберт Ейнштейн отримав у місцевій католицькій школі. Близько 12 років пережив стан глибокої релігійності, однак невдовзі читання науково-популярних книг зробило його вільнодумцем і назавжди породило скептичне ставлення до авторитетів. З дитячих вражень Ейнштейн пізніше згадував: компас, «Начала» Евкліда та (близько 1889 року) «Критику чистого розуму» Іммануїла Канта. Крім того, за ініціативою матері він з шести років почав займатися грою на скрипці. Захоплення музикою зберігалося у Ейнштейна впродовж всього життя. Вже перебуваючи у США у Прінстоні, в 1934 році Альберт Ейнштейн дав добродійний концерт, де виконував на скрипці твори Моцарта на користь емігрували з нацистської Німеччині вчених і діячів культури.

В гімназії він не був у числі перших учнів ( виняток становили математика та латинь). Укорінена система механічного заучування матеріалу (яка, як він вважав, завдає шкоди самому духу навчання і творчому мисленню), а також авторитарне ставлення вчителів до учнів викликало у Альберта Ейнштейна неприйняття, тому він часто сперечався зі своїми викладачами.

У 1894 році Ейнштейни переїхали з Мюнхена до італійського міста Павії, поблизу Мілана, куди брати Герман та Якоб перевели свою фірму. Сам Альберт залишався з родичами в Мюнхені ще деякий час, щоб закінчити всі шість класів гімназії. Так і не отримавши атестата зрілості, в 1895 році він приєднався до своєї сім'ї в Павії.

Восени 1895 року Альберт Ейнштейн прибув до Швейцарії, щоб скласти вступні іспити у Вище технічне училище (політехнікуму) в Цюріху і стати викладачем фізики. Блискуче проявивши себе на екзамені з математики, він в той же час провалив іспити з ботаніки і французької мови, що не дозволило йому вступити до Цюріхського політехнікуму. Проте директор училища порадив молодій людині поступити у випускний клас школи в Аарау (Швейцарія), щоб отримати атестат і повторити вступ.

У кантональної школі Аарау Альберт Ейнштейн присвячував свій вільний час вивченню електромагнітної теорії Максвелла. У вересні 1896 року він успішно склав усі випускні іспити в школі, за винятком екзамену з французької мови, і отримав атестат, а в жовтні 1896 року був зарахований до політехнікуму на педагогічний факультет. Тут він подружився з однокурсником, математиком Марселем Гроссманом (1878-1936), а також познайомився з сербською студенткою факультету медицини Мілевою Марич (на 4 роки старшою за нього), згодом стала його дружиною. У цьому ж році Ейнштейн відмовився від німецького громадянства. Щоб отримати швейцарське громадянство, потрібно сплатити 1 000 швейцарських франків, проте тяжке матеріальне становище сім'ї дозволило йому зробити це тільки через 5 років. Підприємство батька в цьому році остаточно розорилося, батьки Ейнштейна переїхали до Мілану, де Герман Ейнштейн, уже без брата, відкрив фірму з торгівлі електрообладнанням.

Комментарии