Про знаменитості
Феодосій Федорович Щедрін: біографія
-
відомий скульптор, представник класицизму, професор, ректор Академії мистецтв
Народився в родині солдата лейб-гвардії Преображенського полку, в 1764 році прийнято в число казенних вихованців при Академії мистецтв. Навчався скульптурі у француза Нікола Жилле (1708-1791).
За час навчання отримав ряд відмінностей. У 1769 році отримав другу срібну медаль, в 1770 році - малу золоту за барельєф «Посягання Рогнеди на життя Володимира», в 1771 році - першу срібну за малюнки з натури. У 1772 році він отримує велику золоту медаль за барельєф «Ізяслава Мстіславйча, ураженого, хотіли вбити улюблені його воїни, не знавши», виконану в стилі російського бароко.
У 1773 році, як пенсіонер Академії мистецтв, був відряджений для продовження навчання за кордон. Протягом року пробув в Італії, спочатку у Флоренції, потім у Римі, де їм була виконана статуя «Аполлон, що виймає стрілу з сагайдака». У 1775 році за наказом Академії мистецтв, для продовження освіти, переїхав до Парижа, де і пробув більше десяти років. Заняття скульптурою, дуже успішні, проводилися під керівництвом Габріеля Алегрі. На другому році навчання, в 1776 році, отримав за статую «Марсія» від паризької Академії другу золоту медаль. На прохання алергену відрядження йому було продовжено.
Повернувшись до Петербургу в 1789 році, він зайняв місце професора скульптури в Академії мистецтв. У 1794 році їм виконана значний твір «Венера, що вийшла з води», придбана в 1797 році Павлом I за 7000 руб.
У 1794 році визнаний професором, а через рік членом ради Академії, в 1803 році став ад'юнкт -професором. У 1818 році отримав звання ректора.
Щедріним виконані ряд робіт громадського призначення. Фігури «Сирени» (1800-05) і «Річки» для Самсонівської тераси Петергофського саду, фігури для Біржі, Адміралтейства (спільно з І. І. Теребеневим, архітектори І. К. Коробов і А. Д. Захаров), у тому числі «Каріатиди» (1812-1813); для Казанського собору, в тому числі величезний горельєф: «Христос, ведений до місця розп'яття» (1807). Виконано ряд бюстів та окремих скульптур: «Сплячий Ендіміон», бронза, 1779, «Фавн з Вакханки», «Діана», «Венера» (1792), «Нарцис», бюст А. Н. Нартова, мармур, 1811. У формі медальєрної пластики виконує в 1811 році медаль «На честь відкриття Полтавського монумента».
Щедрін Ф. Ф. похований на Смоленському православному цвинтарі. У 1934 році його прах перенесено в Некрополь XVIII століття.
Творчість Феодосія Федоровича Щедріна збігається у часі з творчістю іншого скульптора - Ф. І. Шубіна. Між скульпторами йшло суперництво повне інтриг і художньої конкуренції.
Творчість Щедріна справила великий вплив на подальший розвиток російської скульптури.
З родичів Щедріна відомі: