Про знаменитості
Щеглов Сергій: біографія
-
в селі Ляхи Володимирській губернії
З 16 років працював і навчався у вечірній школі. Після закінчення десятирічки вступив на істфак Московського обласного педагогічного інституту. Закінчив перший курс 22 червня 1941 і на наступний день був заарештований НКДБ СРСР за звинуваченням у створенні молодіжної антирадянської організації. Винним себе не визнав і після тривалого слідства Особливою нарадою НКВД був засуджений до п'яти років ВТТ.
Термін відбував у Норільлаге, працював на будівництві гірничо-металургійного комбінату землекопом, муляром, підривником на рудниках, лаборантом на заводі вибухових речовин . Після звільнення був закріплений на тій же роботі без права виїзду з Норильська. Працюючи, навчався у Всесоюзному заочному політехнічному інституті, в 1955 році захистив диплом інженера технолога по хімічному виробництву (рідкого кисню). Завідував науково-дослідною лабораторією, був техноруком, потім начальником заводу з виробництва вибухових речовин і кисню.
У 1959 році слідом за батьками був реабілітований за відсутністю складу злочину, переїхав на проживання в місто Тулу, працював на металургійному Новотульскій заводі начальником ділянки «Союзкіслородмонтажа».
У 1963 році здійснив свою мрію присвятити себе журналістиці й літературі, став професійному журналістом. Член Спілки журналістів СРСР, Росії, член Спілки Російських письменників.
Випустив 14 книг: історико-краєзнавчих, літературознавчих, публіцистичних, документально-мемуарних. Головна тема творчості - політичні репресії в СРСР. За ці роки двічі удостоєний журналістської премії імені Гліба Успенського та літературної премії імені Льва Толстого.
З 1990 року по теперішній час на громадських засадах є головою правління Тульського обласного відділення Російського просвітницького, благодійного та правозахисного товариства «Меморіал». Нагороджений медаллю "За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років та іншими, почесною Грамотою Президії Верховної Ради РРФСР.