Наши проекты:

Про знаменитості

Шульгін Олександр Іванович: біографія


Шульгін Олександр Іванович біографія, фото, розповіді - заступник командира 45-го гвардійського окремого саперного батальйону з політичної частини
-

заступник командира 45-го гвардійського окремого саперного батальйону з політичної частини

Біографія

Народився 30 січня (11 лютого - за новим стилем) 1911 року в місті Нікополь Дніпропетровської області нині в родині робітника. Українець. Член ВКП (б) / КПРС з 1931 року. Спочатку працював робочим-будівельником, потім закінчив радянську партійну школу, працював інструктором міськкому партії і редактором багатотиражної газети на Південнотрубному заводі в Нікополі.

У Червоній Армії в 1933-1934 і з 1938 року. Служив на посаді політрука саперної роти, полкової школи. На початок Великої Вітчизняної війни був воєнкомом окремого артилерійського дивізіону. Учасник війни з червня 1941 року. Брав участь в обороні Києва. Був тяжко поранений і відправлений в госпіталь. У липні 1942 року призначений військовим комісаром 45-го окремого саперного батальйону 308-ї стрілецької дивізії. Під час Сталінградської битви брав участь в обороні заводу «Червоний Жовтень». Потім брав участь у звільненні Донбасу, Запоріжжя.

Заступник командира 45-го гвардійського окремого саперного батальйону з політичної частини 39-ї гвардійської стрілецької дивізії 8-ї гвардійської армії 3-го Українського фронту гвардії майор Шульгін, виконуючи обов'язки командира батальйону, відзначився при форсуванні Дніпра.

22 жовтня 1943 війська армії вийшли до Дніпра. 39-я гвардійська стрілецька дивізія зосередилася в районі села Чаплі в 5 кілометрах на південь від Дніпропетровська. Саперному батальйону гвардії майора Шульгіна належало здійснити переправу стрілецьких підрозділів і артилерії на правобережжі в районі села Лоцкаменка (нині в межах Дніпропетровська). Для відволікаючого маневру тут мав переправлятися 120-й гвардійський стрілецький полк.

Призначений комендантом переправи, Шульгін всю ніч 23 жовтня керував підготовкою засобів переправи. На світанку перші штурмові групи відчалили від берега, але були зустрінуті організованим вогнем артилерії і мінометів. Зазнавши втрат, десантники були змушені повернутися на лівий берег.

Що б ввести противника в оману, за пропозицією гвардії майора Шульгіна, неправдиву переправу вирішено було здійснити нижче за течією. Для створення імітації на плоти посадили опудала, в умовах темряви відбуксирували їх на середину річки і відпустили вниз за течією.

На світанку 25 жовтня 1943 по помилковому десанту гітлерівці відкрили масований вогонь. У цей час підрозділи 120-го гвардійського стрілецького полку переправилися на правий берег без відчутних втрат. Перебуваючи під постійним обстрілом, піддаючись бомбардуванням з повітря, особовий склад саперного батальйону протягом двох діб без сну і відпочинку переправляв на плацдарм бойову техніку, боєприпаси і озброєння.

Надалі А. І. Шульгін брав участь у розгромі Нікопольської угруповання військ, забезпечував переправи через Буг, Дністер, Віслу і Одер. Війну закінчив на Ельбі.

З 1946 року гвардії підполковник А. І. Шульгін в запасі. Жив і працював у Нікополі. Обирався депутатом Нікопольської міської Ради народних депутатів.

Помер 25 березня 1972 року.

Нагороди

  • Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 лютого 1944 року за мужність, відвагу і героїзм, проявлені в боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками, гвардії майору Шульгіну Олександру Івановичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 2671).
  • Нагороджений орденами Леніна , Вітчизняної війни 1-ї та 2-го ступеня, Червоної Зірки, медалями.

Комментарии

Сайт: Википедия