Наши проекты:

Про знаменитості

Володимир Петрович Шмідт: біографія


Володимир Петрович Шмідт біографія, фото, розповіді - російський адмірал, учасник Кримської війни, герой оборони Севастополя, учасник російсько-турецької війни
-

російський адмірал, учасник Кримської війни, герой оборони Севастополя, учасник російсько-турецької війни

Походження

З дворян Херсонської губернії, православний (хрещений в Купецької Різдва-Богородицької церкви 12 березня 1828). Батько, Петро Петрович Шмідт 1-й, капітан 1-го рангу, син Петра Миколайовича Шмідта (1764 - 1843), який служив у Миколаївському адміралтействі, нащадок корабельного майстра Антона Шмідта, в XVII столітті в числі інших, виписаних Петром I з Франкфурта-на -Майні (Німеччина).

Батько, Шмідт 1-й Петро Петрович, 13 червня 1863 просив внести себе і дітей Володимира, Петра, Якова та Марію в дворянську родовідну книгу Херсонської губернії. Після ухваленого 5 лютого 1864 року в присутності Одеської міської розпорядчої думи всім сімейством підданства Росії визначенням Херсонського дворянського депутатського зібрання від 16 березня 1864 внесений разом зі старшими дітьми в 2-ю часть дворянської родовідної книги Херсонської губернії.

Володимир Петрович просив визнати його в спадкове дворянство по заслугах батька, Петра Петровича. Ухвалою дворянського депутатського зібрання від 31 березня 1871 разом з дружиною і дітьми був внесений в 2-ю часть дворянської родовідної книги Херсонської губернії. Затверджено в спадкове дворянство, але тільки за власним заслугам (отриманим орденів), так як батько не мав російського підданства, з перенесенням в 3-ю часть дворянської книги журнальним постановою Правлячого сенату від 19 травня 1871 року.

Рідний брат контр-адмірала Петра Петровича Шмідта друга, батька лейтенанта Петра Шмідта (3-його) і його зведеного брата Володимира, капітана 1-го рангу.

Біографія

  • Народився 15 (27) лютого 1827 року в місті Миколаїв. Закінчив школу флотських юнкерів в Миколаєві.
  • 16.11.1841 р. - вступив гардемарином на Чорноморський флот.
  • 1.2.1844 р. - перейменований в юнкера флоту.
  • 15.4.1845 р. - мічман із призначенням в 1-й навчальний морський екіпаж.
  • в 1845-1848 рр.. - Протягом 4 років плаває в Балтійському морі. Офіцер на фрегаті «Успіх» (1845-1846), кораблі «Кацбах» (1847), транспорті «Тверца» (1848).
  • 9.3.1849 р. - переведений на Чорне Море. Вахтовий офіцер у крейсерстве біля східного узбережжя Чорного моря. Плавав на фрегатах «Флора», «Коверна», бригу «Персей», кораблі «Силистрия», фрегаті «Кулевча» (1849-1850), пароплаві «Грозний» (1850), брандвахтенном бригу «Ахіллес» (1851).
  • 6.12.1851 р. - лейтенант флоту.
  • в 1851-1852 рр.. на шхуні «Дротик» перейшов Одеса - Константинополь - Архіпелаг - Одеса.
  • 1.1.1892 р. - призначений членом Адміралтейства-ради.
  • в 1862 - 1871 рр.. - Командир Імператорської яхти «Тигр». На яхті «Тигр», відзначився під час перевезення десанту Кавказької армії і висадки десанту біля мису Адлер в загоні контр-адмірала М. І. Дюгамеля (1864). З 1869 р. - флігель-ад'ютант, молодший флагман у знаменитого адмірала Г. Бутакова.
  • в 1879-80 рр.. - Молодший флагман Балтійського флоту (1.1.1879), начальник 2-го загону міноносок в шхерах Фінської затоки.
  • з 8.4.1884 року - призначений виправляти посаду старшого флагмана Балтійського флоту.
  • з 1878 р. - помічник начальника Морський оборони Фінляндський шхер.
  • 1.1.1886 р. - віце-адмірал із затвердженням на посаді.
  • в 1877-1878 рр.. - Учасник російсько-турецької війни (1877-1878). У 1877 році відряджений до Дунайської армію. Командував загоном морських команд у діючій армії.
  • з 1877 р. - за відміну про переправі через Дунай російських військ у Зімніци 17.7.1877 проведений в контр-адмірали з призначенням в свиту Його Імператорської Величності. Користувався великою повагою і розташуванням імператора Олександра Другого.
  • в 1856 р. - служив на Балтійському Флоті, командир гвинтовий човна «Домовой», плавав між Петербургом і Кронштадтом. Після чого був переведений в Чорноморську флотилію командиром пароплава «Скромний» на Миколаївському рейді (1856).
  • 1.3.1866 р. - зроблений капітани 2-го рангу і нагороджений хрестом за службу на Кавказі.
  • в 1890-1909 рр.. - Перший за старшинством серед військово-морських чинів російського флоту, старший флагман Балтійського флоту. Став повним адміралом (1898) і кавалером всіх були у той час в Росії орденів, а потім і сенатором.
  • З 1882 р. - начальник шхерного загону Балтійського флоту.
  • 24.01.1857 р. відряджений в Тулон для спостереження за будівництвом шхуни «Псезуапе»; командуючи цієї шхуною перейшов з Тулона до Миколаєва (1858)
  • Під час Кримської війни, в званні лейтенанта флоту, на вітрильному фрегаті «Флора» брав участь у битві з 3-ма турецькими пароплавами біля мису Піцунда (1853), на цьому ж фрегаті на Севастопольському рейді (1854). n
    • в 1.12.1854-28.03.1855 рр.. - Помічник командира бастіону № 5; командував бастіоном № 2 (28.03-26.04.1855), батареєю в Ушаковской балці (26.04-25.05.1855), Ростіславскім редутом (25.05-26.08.1855).
    • в 15.09 -1.10.1854 р. командуючи кораблем «Ростислав» бомбардував з рейду облогу союзників;
    • в 1.10-3.11.1854 р. - командир морського батальйону № 36 на Малаховому кургані;
    • контужений в праву частину голови і в груди (29.03.1855); поранений осколком бомби в ліву сторону лоба (15.04.1855); поранений осколком у вказівний палець лівої руки (25.04.1855); контужений осколком бомби в лівий гомілковостопний суглоб (5.06. 1855).
    • Володимир Петрович за виявлену в боях доблесть був нагороджений орденом Св. Георгія 4 ступеня та золотою зброєю - золотим палашом «За хоробрість».
    n
  • Помер 12 (25) лютого 1909 року в Ревелі і за заповітом похований в Севастополі, в усипальниці адміралів - Володимирському соборі - поруч з Корніловим, Нахімовим, Істоміним, Шестаковим, Лазарєвим. Поховання Георгіївського кавалера, героя Кримської війни і оборони Севастополя 1854-1855 рр.., Віце-адмірала В. П. Шмідта відбулося 19 лютого (3 березня) 1909 р. в крипті собору. В даний час могила Шмідта В. П., як і могили Івана Шестакова, Григорія Чухнина та Михайла Сабліна замуровані в північному склепі Володимирського собору.
  • в 1872-1876 рр.. - Капітан фрегата «Севастополь» плавав у Фінській затоці і Балтійському морі.
  • 8.9.1859 р. - здійснено за відзнаку в капітан-лейтенанти Чорноморського Флоту.
  • 31.10.1887 - начальник ескадри Тихого океану. Вступив у командування ескадрою (18.1.1888) в Нагасакі. На фрегаті «Дмитро Донський», корветі «Витязь» і крейсері «Адмірал Нахімов» плавав у морях Далекого Сходу, відвідуючи російські, японські та китайські порти (1888-1889). Здав ескадру віце-адміралу П. Н. Назимову (14.12.1889) і відбув у Санкт-Петербург.
  • З 1883 р. - командувач Практичної ескадри Балтійського флоту. У тому ж році в якості командувача ескадрою брав участь в експерименті з висадки десанту, проведеному на Балтиці. Можливість десантування на незнайоме узбережжі була перевірена в ході маневрів 15-16 липня, коли на судах практичної ескадри контр-адмірала В. П. Шмідта були доставлені з Біорке і висаджені у Каравалдая піхотної полк, півескадрону і батарея польової артилерії. Активну участь у підготовці як перевезення військ, так і десантного навчання брав прапор-капітан Шмідта - Макаров С. О..
  • 1.1.1870 р. - зроблений капітани 1 рангу із залишенням на посаді флігель-ад'ютанта.
  • в 1858-1862 рр.. плавав на цій же шхуні по Чорному і Середземному морях.
  • в вересня 1884 р. контр-адмірал В. П. Шмідт головував у комісії для виробництва практичного іспиту у вихованців Морського училища.

Нагороди

  • Орден Св. Георгія 4-го кл. (1856)
  • Орден Св. Станіслава 1-й ст. (1879)
  • Орден Св. Олександра Невського з діамантами (1899).
  • Золота шабля з написом «За хоробрість»,
  • Нагороди Швеції, Румунії, Японії .
  • Орден Св. Анни 2-й ст. з мечами
  • Орден Св. Станіслава 3-го ст. (185?)
  • Орден Св. Володимира 4-го ст. з мечами та бантом (1854)
  • Орден Св. Анни 1-й ст. (1883)
  • Орден Білого Орла (1895)
  • Орден Св. Анни 2-й ст. з Імператорською короною і мечами (1863)
  • Орден Св. Анни 3-й ст. з мечами та бантом (1853)
  • Орден Св. Володимира 2-й ст. (1889)

Джерела

Архіви: РГАВМФ. Ф. 432. Оп. 5. Д. 6527.

Комментарии

Сайт: Википедия