Платон Олександрович Ширинський-Шихматов: біографія

З відкриттям у Санкт-Петербурзі археографічної комісії, Ширінський-Шихматов був призначений її головою і брав діяльну участь у всіх її виданнях. Головуючи потім і в другому відділенні російської мови й словесності Петербурзької академії наук, він був одним із діяльних співробітників зі складання словника церковно-слов'янської та російської мов.

Проявив себе як крайній консерватор - "патріот", прагнув захистити учнівську молодь від впливу ідей Заходу, які здавалися йому шкідливими. Для віршів Ширинского-Шихматова характерні релігійно-містичні мотиви. У літературних поглядах своїх Ширинський-Шихматов був послідовником А. С. Шишкова.

Друковані праці

• "Ода на смерть князя Кутузова-Смоленського" (СПб., 1829);
• "Зміна природи, або Наслідки падіння людини" (СПб., 1824);
• "Загальне обіг опіки для бідних" (переклад з французької твори професора Гарлем, СПб., 1825) ;
• "Про життя і працях ієромонаха Аникити, в миру князя Сергія Олександровича Ширинского-Шихматова" (СПб., 1838 і 1852);
• "Перекладення дванадцятого псалма" (1830);
• "Похвальне слово імператору Олександру I", написане за дорученням академії наук і нагороджене від останньої великою золотою медаллю (СПб., 1832);
• "Корабельна аварія" - вільний переклад початку англійської поеми "The Sea" ("Море") Bidlake (1824);
• "Досліди духовних віршів" (1826);
• "Ода на Честолюбство" (СПб., 1823);
• "Похвальне слово імператриці Марії Феодорівна" (СПб., 1833);
• "Військова пісня Росіян" (СПб., 1840) і "Смерть преосвященного Йосифа, митрополита астраханського і терського" ( СПб., 1841).
• "Єдиноборство Челубея і Пересвіту" (СПб., 1822);

Комментарии

Сайт: Википедия